ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ, ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА СОРТООСОБЛИВОСТЕЙ НА ДИНАМІКУ ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТЯ ТА СИМБІОТИЧНУ АКТИВНІСТЬ РОСЛИН СОЇ

Автор(и)

  • А.О. Рожков Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор
  • О.О. Лошак Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор
  • Є.М. Огурцов Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор
  • В.Г. Міхєєв Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор

Ключові слова:

соя, сорт, строк сівби, передпосівна обробка насіння, морфо-регулятор, біопрепарат, фунгіцид, площа листкової поверхні, симбіотична активність

Анотація

Мета досліджень полягала у пошуку шляхів підвищення рівня реалізації генетичного потенціалу різних за морфобіотипом сортів сої української селекції за рахунок оптимізації строків сівби і визначення кращих варіантів передпосівної обробки насіння, які забезпечують підвищення стійкості рослин до комплексну несприятливих чинників і створюють кращі умови для росту та розвитку рослин. 
Дослідження проводили в 2018, 2019 і 2021 рр. на базі дослідного поля ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Дослід закладали за допомогою методу розщеплених ділянок у чотирьох повтореннях за загальноприйнятою методикою. Ділянками першого порядку (чинник А) були три сорти сої: Аннушка, Кобза і Мальвіна; другого порядку (чинник В) – три варіанти строку сівби: ранній (6–8 ºС), середній (10–12 ºС) і пізній (14–16ºС); третього порядку (чинник С) – п’ять варіантів обробки насіння препаратами з різною активною основою: 1 – без обробки (контроль); 2 – Гумісол (біопрепарат), 3 і 4 – Адаптофіт і Ріст-концентрат (морфорегулятори) відповідно; 5 – Фундазол (фунгіцид).
В усі фази, площа листкової поверхні досліджуваних сортів сої найвищою була на варіантах середнього строку сівби (10–12 ºС). Зокрема, на початку наливу зерна в сорту Мальвіна на варіантах раннього (6–8 ºС), середнього (10–12 ºС) та пізнього    (14–16ºС) строків сівби, у середньому за роками та варіантами обробки насіння вона становила 37,7; 43,1 і 39,0 тис. м2/га, у сорту Кобза – 35,6; 40,1 і 36,4 тис. м2/га, і в сорту Аннушка – 33,2; 36,7 і 35,0 тис. м2/га відповідно. У цілому по досліду найбільшу площу листкової поверхні на початку фаз цвітіння, наливу і достигання зерна, відмічено в сорту сої Мальвіна за середнього строку сівби (10–12ºС) і обробки насіння морфорегулятором Адаптофітом – 26,2; 46,4 і 40,2 тис. м2/га відповідно.
Найбільша загальна маса бульбочок у середньому за три роки – 0,685 мг/рослину,  формувалася на коренях рослин сорту Кобза за середнього строку сівби і проведення передпосівної обробки насіння Гумісолом. Найбільша маса активних бульбочок – 0,649 мг/рослину, була також у цьому варіанті. Найбільших змін як загальна маса бульбочок, так і маса активних бульбочок, зазнавала за впливу передпосівної обробки насіння досліджуваними препаратами. У цьому відношенні кращим виявився біопрепарат Гумісол. Зокрема, у середньому за роками, сортами і строками сівби, маса активних бульбочок на коренях однієї рослини у варіанті передпосівної обробки насіння цим препаратом була на 0,137 мг або майже 37,0 % вищою, ніж на контролі.

Посилання

1. Артеменко С.Ф. Вплив агротехнічних заходів та строків сівби за різних погодних умов на урожайність сої. Бюлетень Інституту зернового господарства. Дніпропетровськ, 2011. № 40. С. 40–45.

2. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої [монографія]. Київ: Урожай, 1993. 432 с.

3. Михайлов В.Г., Шербина О.З., Романюк Л.С. Реакція сортів і селекційних номерів сої на зміну умов вирощування. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 27–29.

4. Адамень Ф.Ф., Вергунов В.А., Лазер П.Н. и др. Агробиологи-ческие особенности возделывания сои в Украине. Киев: Аграрна наука, 2006. 456 с.

5. Бахмат О. М. Моделювання адаптивної технології вирощування сої. Камянець-Подільський, 2012. 436 с.

6. Кобилинський І. В. Особливості проведення інокуляції при вирощуванні сої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2024. №27 (2). С. 22–26. doi: https://www.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.04

7. Кравченко Л.О. Регулятори росту в умовах інтенсифікації виробництва зерна. Наукові основи ведення зернового господарства. Київ: Урожай, 1994. С. 185–192.

8. Огурцов Є.М. Соя у Східному Лісостепу України: монографія. Харків, 2008. 270 с.

9. Кушнір М.В. Вплив передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень на урожайність та якість насіння сучасних сортів сої. Насінництво і насіннєзнавство. Харків, 2014. № 106. С. 134–140. doi: https://www.doi.org/10.30835/2413-7510.2014.42142

10. Малиновська І.М., Драч Ю.О., Черниш О.О. та ін. Вплив синтетичних стимуляторів росту на врожай зерна сої та його якість в умовах Лісостепу України. Матеріали третьої Всеукраїнської конференції: «Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі». Вінниця, 2000. С. 35–36.

11. Лотиш І.І. Формування площі листкової поверхні посівів сої залежно від сорту, способу сівби та норми висіву в умовах недостатнього Зволоження Лісостепу. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2017. № 1–2. С. 167–171.

12. Каменєва І.О. Мікробіологічні препарати – ключ до біологізації технології вирощування зернових і бобових культур. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні, 5–6 березня 2002 р. Дніпропетровськ, 2002. С. 77–78.

13. Hudym O.V., Hoptsii T.I. Вплив Rhizobium Biofertilizers на основні характеристики і врожайність сої. Насінництво і насіннєзнавство. Харків, 2016. № 109. С. 124–130. doi: https://www.doi.org/10.30835/2413-7510.2016.74210

14. Шепілова Т.П. Вплив регуляторів росту на продуктивність сої в умовах Північного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 3. С. 80–84. doi: https://www.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.10

15. Міхєєв В.Г. Вплив регуляторів росту й інокуляції насіння на продуктивність фотосинтезу посівів сої. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської обл. 2012. Випуск 13. С. 172–179.

16. Макрушин М., Герасименко С., Бабанов Р. Регулятори росту – важливий резерв підвищення врожайності. Пропозиція. 2003. № 2. С. 71.

17. Тихоненко Д.Г., Дегтярьов Ю.В. Ґрунтовий покрив дослідного поля «Роганського стаціонару» Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів. 2016. №2. C. 5–13.

18. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Київ. 2016. 81 с.

19. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи / за ред. А.О. Рожкова. Харків: Майдан, 2016. 316 с.

20. Тіщенко Л.М., Корнієнко С.І., Дубровін В.А. та ін. Технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур: колективна моно-графія: за ред. Л.М. Тіщенка. Харків: «Щедра садиба плюс», 2015. 273 с.

Завантаження

Опубліковано

2026-03-03

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ, ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА СОРТООСОБЛИВОСТЕЙ НА ДИНАМІКУ ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТЯ ТА СИМБІОТИЧНУ АКТИВНІСТЬ РОСЛИН СОЇ. (2026). Журнал «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво», 2, 68-83. http://pgbsfvg.btu.kharkiv.ua/index.php/cpsspfvg/article/view/131

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1-10 з 25

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.