ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН І БІОЛОГІЧНА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВПЛИВУ МОРФОРЕГУЛЯТОРІВ НА РІЗНИХ ФОНАХ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-81Ключові слова:
пшениця озима, добрива, морфорегулятор, система живлення, елементи продуктивності, густота рослин, біологічна врожайністьАнотація
Висвітлено результати дворічних досліджень щодо впливу морфорегуляторів у сполученні з різними фонах мінерального живлення на формування продуктивності рослин та біологічну врожайність зерна пшениці озимої.
Встановлено можливість формування вищих елементів продуктивності рослин, а також істотного підвищення біологічної врожайності зерна пшениці озимої за рахунок застосування морфорегуляторів на різних фонах живлення.
Найбільша кількість рослин і бічних продуктивних стебел пшениці озимої – 329 шт. і 276 шт. відповідно, була відмічена в 2025 р. у варіанті обробки посівів морфорегулятором Медакс ТОП на фоні внесення найбільшої дози азоту (N65) під час 22-23-ї мікрофази за класифікацією ВВСН. Фактично такі самі показники – 327 рослин і 278 бічних продуктивних стебел відмічені у варіанті внесення цього морфорегулятора на фоні меншої дози азоту – N50.
Найбільших змін кількість рослин пшениці перед збиранням зазнавала за впливу досліджуваних варіантів системи живлення, тоді як кількість бічних продуктивних стебел – за впливу погодних умов. Так, діапазон розбіжності кількості рослин за впливу морфорегуляторів і погодних умов становив – 2,8 % і 4,1 % відповідно, тоді як за впливу системи живлення – 7,1 %. Діапазон розбіжності кількості бічних продуктивних стебел за впливу морфорегуляторів і фону живлення становив 5,9 і 11,4 %, тоді як за впливу погодних умов – 34,2 %.
Найбільша кількість і маса зерна з колоса головної та бічної системи стебел формувалася на варіантах обробки посівів морфорегулятором Медакс ТОП на фоні підживлення посівів азотом під час 22-23-ї мікрофази за в дозі N50. Збільшення дози азоту до N65 не забезпечило істотного підвищення цих показників.
Найбільших змін за впливу досліджуваних технологічних факторів зазнавала біологічна врожайність зерна оскільки кращі їх варіанти забезпечували як формування вищих елементів продуктивності, так і більшу густоту продуктивного стеблостою перед збиранням врожаю.
Серед досліджуваних морфорегуляторів, як з точки зору впливу на елементи продуктивності рослин, так і з точки зору впливу на біологічну врожайність зерна головної і бічної системи стебел пшениці озимої, кращим був двохкомпонентний продукт Медакс ТОП. Посіви оброблені цим препаратом формували істотно вищу біологічну врожайність зерна обох систем стебел в погодних умовах обох років на всіх досліджуваних фонах мінерального живлення.
Найвища загальна біологічна врожайність зерна пшениці озимої була у варіанті обробки посівів під час 31-ї мікрофази за класифікацією ВВСН морфорегулятором Медакс ТОП на фоні найбільшої дози внесення азоту (N65) під час 22-23-ї мікрофази – 5,06 т/га у 2024 р., і 6,87 т/га – у 2025 р. Разом з тим, фактично такі ж показники отримано за внесення N50 – 5,01 і 6,78 т/га відповідно. Тож, враховуючи відсутність істотної різниці за біологічною врожайністю зерна між цими варіантами, підвищувати дозу азоту від 50 до 65 кг/га не доцільного.
Істотної різниці за показниками загальної біологічної врожайності зерна між варіантами обробки посівів морфорегулятором Медакс ТОП і сумішшю продуктів Моддус Стар і Ретацел 720 не встановлено проте, перевагу слід віддавати внесенню морфорегулятора Медакс ТОП оскільки по-перше – біологічна врожайність за його застосування була хоч і неістотно, але вищою, по-друге – спрощується технологіч-ний процес обприскування оскільки вноситься лише один продукт, по-третє – у морфорегулятора Медакс ТОП ширший температурний діапазон ефективної роботи.
Посилання
1. Semenko L., Veremeyenko S., Bykin A., Kucher L., Panchuk T. Effectiveness of plant growth stimulants for winter wheat in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2025. № 28(3). Р. 33–43. doi: 10.48077/ scihor3.2025.33
2. Позняк В.В. Ефективність застосування регулятора росту «Хлормекват-хлорид» у посівах пшениці озимої залежно від рівня удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 177–182. doi: 10.31210/visnyk2018.02.30
3. Kyfyak V., Verbivska L., Alioshkina L., Galunets N., Kucher L., Skrypnyk S. The influence of the social and economic situation on agribusiness. Wseas Transactions on Environment and Development, 2022. № 18, Р. 1021–1035. doi: 10.37394/232015.2022.18.98
4. Kiforenko O. Correlation between the Greatest Agricultural Products Exporters to the EU: is Ukraine included? AGRIS on-line Papers in Economics and Informatics. 2023. № 15(3). Р. 87–103. doi: 10.7160/aol.2023.150308
5. Tadesse Y., Chala A., Kassa B. Yield loss due to septoria tritici blotch (Septoria Tritici) of bread wheat (Triticum aestivum L.) in the Central highlands of Ethiopia. Journal of Biology, Agriculture and Healthcare. 2020. 10(10). doi: 10.7176/jbah/10-10-01
6. Лозінський М.В., Самойлик М.О. Особливості успадкування кількості зерен головного колоса пшениці м’якої озимої за гібридизації лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів. Агробіологія, 2023. № 2. С. 78–87. doi: 10.33245/2310-9270-2023-183-2-78-87
7. Моргун В.В., Санін Є.В., Швартау В.В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та оптимальні системи живлення й захисту озимої пшениці. Київ: Логос. 2015. 148 с.
8. Marschner H. Marschner’s mineral nutrition of higher plants. 3rd edn. London, U.K.: Academic Press, 2012. 672 p.
9. Elkoussy A.H., Ibrahim M.E., Ali A.A., Hussein A.M., Samak A.A. Effect of surface irrigation systems and growth stimulants on water use efficiency and wheat yield and quality. Menoufia Journal of Plant Production. 2023. № 8(10). Р. 209–210. doi: 10.21608/mjppf.2023.327060
10. Kieloch R., Marczewska-Kolasa K. Possibility of joint application of herbicides with growth regulators in spring barley. Progress in Plant Protection. 2022. № 61(4). Р. 290–296. doi: 10.14199/ppp-2021-031
11. Nsengiyumva D.S., Balabanov P.A. Impact of fungal biologically active substances on plant growth. AIP Conference Proceedings, 2019. 2063(1), article number 040040. doi: 10.1063/1.5087372
12. Garban Z., Ilia G. Plant growth bioregulators. In Biologically active substances usable in food, pharmaceutical and agrobiological fields. 2024. Р. 193–223. Florida: CRC Press. doi: 10.1201/9781032702520-5
13. Крижанівський В.Г. Особливості формування якості зерна сортів пшениці озимої в Правобережному Лісостепу. Наукові доповіді НУБіП України: Агрономія. 2022. № 1(95). doi: 10.31548/dopovidi2022.01.008.
14. Babu R.S.H., Srilatha V., Joshi V. Plant growth regulators. In Plant growth regulators in tropical and sub-tropical fruit crops. 2022. P. 1–13. Florida: CRC Press. doi: 10.1201/9781003300342-1
15. Маковейчук Т.І., Михальська Л.М., Швартау В.В. Вплив ретардантів – похідних циклогексадіонів на продуктивність пшениці озимої. Фізіологія рослин і генетика. 2018. Т.50. № 6. С. 499–507. doi: 10.15407/frg2018.06.499
16. Zhang M., Wang H., Yi Y., Ding J., Zhu M., Li C., Guo W., Feng C., Zhu X. Effect of nitrogen levels and nitrogen ratios on lodging resistance and yield potential of winter wheat (Triticum aestivum L.). PLoS One. 2017. № 12(11). doi: 10.1371/jour nal.pone.0187543
17. Kong E.Y., Liu D.C., Guo X.L., Yang W.L., Sun J.Z., Li X., Zhan K., Cui D., Lin J. Anatomical and chemical characteristics associated with lodging resistance in wheat. The Crop Journal. 2013. № 1(1). Р. 43–49.
18. Berry P.M., Sterling M., Spink J.H., Baker C.J., Sylvester-Bradley R., Mooney S., Tams A.R., Ennos A.R. Understanding and reducing lodging in cereals. Advances in Agronomy. 2004. № 84(04). Р. 215–269.
19. Acreche M.M., Slafer G.A. Lodging yield penalties as affected by breeding in Mediterranean wheats. Field Crops Res. 2011. № 122. P. 40–48.
20. Tripathi S.C., Sayre K.D., Kaul J.N. Planting systems on lodging behavior yield com ponents, and yield of irrigated spring bread wheat. Crop Sci. 2005. № 45. Р. 1448–1455. doi: 10.2135/cropsci2003-714
21. Espindula M.C., Rocha V.C., Grossi J.A.S., Souza M.A., Souza L.T., Favarato L.F. Use of growth retardants in wheat. Planta Daninha. 2009. № 27(2). Р. 379–387. doi: 10.1590/S0100-8358200900020002
22. Zagonel J., Fernandes E.C. Rates and application times of growth reducer affecting wheat cultivars at two nitrogen rates. Planta Daninha. 2007. № 25(2). P. 331–339.
23. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
24. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. й ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
