ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-8Ключові слова:
кукурудза, гібрид, стимулятори росту, водорозчинні добрива, антистресант, позакореневі підживлення, площа листкової поверхніАнотація
Висвітлено результати дворічних досліджень щодо впливу позакореневих підживлень на динаміку формування площі листкової поверхні посівів гібридів кукурудзи різних груп стиглості: Р 7818, ДКС 3730 і ДКС 4541.
Встановлено, що на площу листкової поверхні посівів кукурудзи впливає як група стиглості гібридів, так і позакореневі підживлення. Серед досліджуваних гібридів найбільшу площу листкової поверхні в усі фази проведення визначень формував середньостиглий гібрид ДКС 454. Зокрема, під час 33-ї, 65-ї, 75-ї і 85-ї мікрофаз за класифікацією ВВСН площа листкової поверхні цього гібриду в середньому за роками становила 25,9 тис.м2/га, 37,6, 35,1 і 31,6 тис.м2/га відповідно.
Усі досліджувані варіанти проведення двох листкових підживлень забезпечували формування істотно вищої площі листкової поверхні всіх гібридів кукурудзи під час 33-ї, 65-ї 75-ї і 85-ї мікрофаз, при цьому найбільшою вона була на варіантах проведення двох позакореневих підживлень під час 14-16-ї і 16-18-ї мікро-фаз сумішшю карбаміду в дозі 21 кг/га, комплексного добрива Nanovit у дозі 1,5 л/га і стимулятору-антистресанту Квантум АміноМакс 200 у дозі 1,0 л/га. Приріст площі листкової поверхні досліджуваних гібридів кукурудзи в усі фази проведення визначень порівняно з контролем становив 12–15 %. Додавання до цього розчину цинкового добрива Partner не забезпечувало подальшого підвищення площі листкової поверхні жодного з досліджуваних гібридів.
Площа прикачанного листка всіх гібридів кукурудзи найбільшою була на варіантах проведення позакореневого підживлення сполученням усіх продуктів (карбамід, Nanovit, Квантум АміноМакс 200, Partner), водночас вона істотно не відрізнялася від варіанту де вносили розчин трьох продуктів (без додавання цинкового добрива Partner). На цих варіантах площа прикачанного листка гібридів кукурудзи Р 7818, ДКС 3730 і ДКС 4541 у середньому за два роки досліджень становила 420,7–421,6 см2, 541,6–545,6 см2 і 547,0–550,1 см2 відповідно.
Одже, для формування більшої площі листкової поверхні посівів, що створює більш сприятливі передумови для формування вищої врожайності зерна кукурудзи різних груп стиглості, доцільно проводити два листкові підживлення під час 14-16-ї і 16-18-ї мікрофаз за міжнародною класифікацією ВВСН розчином карбаміду в дозі N10, комплексного водорозчинного добрива Nanovit у дозі 1,5 л/га і стимулятору-антистресанту Квантум АміноМакс 200 у дозі 1,0 л/га.
Посилання
1. Зінченко О.І. Рослинництво: підручник. Вид. третє, доповнене і перероблене. Умань: Видавець «Сочінський М.М.». 2016. 612 с.
2. Паламарчук В.Д. Вплив позакореневих підживлень на вміст хлорофілу у гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Сільське господарство та лісівництво. 2019. № 3 (14). С. 43–53. https://doi.org/10. 37128/2707-5826-2019-3-4
3. Паламарчук В.Д., Колісник О.М. Сучасна технологія вирощу-вання кукурудзи для енергоефективного та екологобезпечного розвитку сільських територій: монографія. Вінниця: ТОВ Друк, 2022. 372 с.
4. Паламарчук В.Д., Коваленко О.А. Вплив позакореневих підживлень на формування площі листкової поверхні гібридів кукурудзи. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. № 2. С. 32–38.
5. Сонько Р.С., Марченко О.А., Стародуб М.Ф., Коломієць В.М. Вплив технології вирощування на показники індукції флуоресценції хлорофілу за вирощування рослин кукурудзи. Науковий вісник НУБіП України. 2012. № 178. С. 127–132.
6. Ярошко М., Штангела Й. Кукурудза – основні вимоги до вирощування. Агроном. 2012. № 2(36). C. 138–140.
7. Надь Янош. Кукурудза. Вінниця: ФОП Д. Корзун, 2012. 580 с.
8. Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Каленська С.М., Єрмакова Л.М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин: підручник. Вінниця, 2013. 713 с.
9. Городній М.М., Павлик Р.М. Вплив систематичного використання добрив в сівозміні на формування асиміляційного апарату посівів та продуктивність кукурудзи на силос. Науковий вісник НУБіП України. Київ, 2010. № 149. С. 54–60.
10. Сонько Р.С., Марченко О.А., Стародуб М.Ф., Коломієць В.М. Вплив технології вирощування на показники індукції флуоресценції хлорофілу за вирощування рослин кукурудзи. Науковий вісник НУБіП України. 2012. №178. С. 127–132.
11. Філіпов Г.Л. Аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу. Зберігання і переробка зерна. 2010. № 10(136). C. 21–23.
12. Ковальчук І. Критерії підбору гібридів кукурудзи для різних умов вирощування. Farmer the Ukrainian. 2015. №12(72). С. 82–84.
13. Дудка М., Черчель В. Позакореневе підживлення: необхідність чи альтернатива? Журнал Пропозиція. 2014. № 6. C. 64–69.
14. Коваленко О.А., Хоненко Л.Г. Вплив мікродобрив та бактеріальних препаратів на врожайність кукурудзи цукрової за вирощування в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Херсон: ХДАУ. 2011. № 74. С. 68–71.
15. Паламарчук В.Д., Соломон А.М. Дослідження формування площі асиміляційної поверхні у кукурудзи залежно від позакореневих підживлень. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 92. С. 82–94. https://doi.org/10. 31073/kormovyrobnytstvo202192-08
16. Пастернак В. Елементи мінерального живлення рослин. 2015. УкрАгроРесурс. 30 с.
17. Дудка М., Шевченко О. Мікродобрива й кукурудза. Farmer the Ukrainian. 2016. № 5(77). С. 68–69.
18. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
19. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. й ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
20. Філіпов Г.Л., Черчель В.Ю., Максимова Л.О. Оцінка генотипів кукурудзи на стійкість до загущення посівів. Агроном. 2015. №1(47), лютий. С. 28–29.
21. Сметанська І.М. Фізіолого-агрохімічні аспекти формування врожаю та якості кукурудзи на силос. Збірник наукових праць ВДАУ. Вінниця, 2000. Вип. 7. С. 57–65.
