ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ ЗРАЗКІВ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО ЗА ВРОЖАЙНІСТЮ
Ключові слова:
овес голозерний, зразки, урожайність, адаптивність, пластичність, стабільністьАнотація
Завдяки поживним якостям овес голозерний є цінною культурою. У сприятливих умовах зростання сучасні голозерні сорти вівса здатні давати стабільно високу врожайність. Разом з тим, низька адаптивність сортів в мінливих умовах середовища призводить до зниження врожайності. Тому, основним завданням селекції є створення високопродуктивних сортів з високим потенціалом адаптивності. Основною метою дослідження була оцінка 45 генотипів вівса голозерного в умовах Лівобережного Лісостепу України за врожайністю та показниками екологічної пластичності та стабільності. Завданням дослідження було виділення кращих зразків з високим проявом показників адаптивності. Для комплексної оцінки адаптивності визначали екологічну пластичність і стабільність зразків з обчисленням лінійної регресії (bi), екологічної стабільності (σd²), індексу умов середовища (Ij). Індекс умовного середовища (Ij) у 2019 і 2021 рр. був позитивним і дорівнював 1,0 і 3,5, відповідно. В 2020 р. мав від’ємний показник Ij = -4,6 і характеризувався як несприятливий для формування врожайності вівса голозерного. Максимальне значення урожайності мали зразки Алдан, Boudrais, Аграмак, Бекас та Вировец. Обчислення лінійної регресії (bi) дали можливість визначити, що зразки – OM 11-3007/3, AC Percy, Boudrais, Вятский – належать до групи зразків інтенсивного типу, зразки – Вандроуник і Валдин 765 – мають високу залежність від умов вирощування, а зразки – Скарб України, Багет, Алдан, Тайдон і Тарский голозерный – є більш стабільними. За результатами обчислення екологічної стабільності (σd²) встановлено, що найбільш стабільними (σd²=0,0) за рівнем формування врожайності протягом років дослідження є зразки Скарб України, OM 11-3007/3, Saul, Соломон, Rhianon, AC Percy, Тюменский голозерный, Першерон та Прогресс. Отже, отримані результати дають можливість виділити найбільш цінні зразки – Скарб України (bi=0,9; σd²=0,0), Соломон (bi=0,8; σd²=0,0), Левша (bi=0,6; σd²=0,1), Алдан (bi=0,9; σd²=0,1), Тайдон (bi=0,9; σd²=0,1) і Тарский голозерный (bi=0,9; σd²=0,5), які мають прояв високої екологічної пластичності та стабільністю близької до нуля.
Посилання
1. Kravchenko A., Hoptsii T., Kyrychenko V., Hudym O., Chuiko D. Transgressive variation in productivity traits in F2 naked oat hybrids. Scientific Horizons. 2023. 26 (8). Р. 23–32. DOI: 10.48077/scihor8.2023.23
2. Кравченко А.І. Вихідний матеріал в селекції вівса голозерного на продуктивність в східній частині Лівобережного Лісостепу України. Дис. на здобуття ступеня доктора філософії. Харків. 2023. 195 с.
3. Лісова Ю.А. Мінливість і кореляція компонентних ознак продуктивності та якості зерна у голозерних генотипів вівса. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (II). С. 70–78.
4. Leszczyńska D. Uprawa owsa nieoplewionego – stan obecny i przyszłość. Pam. Puł. 2002. Z. 130. P. 463–469
5. Солодушко В.П. Результати і перспективи селекції голозерних сортів вівса в умовах північного степу України. Зернові культури. 2021. Том 5. № 1. С. 5–12. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0152
6. Попов С.І., Леонов О. Ю., Попова К. М., Музафаров Н.М. Адаптивність сортів пшениці озимої за умов посушливої осені в східному Лісостепу України. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2019. вип. 2. С. 198–208. DOI: 10.35550/ISSN2413-7642.2019.02.19
7. Wang Y., Frei M. Stressed food – The impact of abiotic environmental stresses on crop quality. Agriculture, Ecosystems and Environment. 2011. Vol. 141. Pp. 271–286.
8. Гопцій В.О., Криворученко Р.В. Адаптивні властивості та селекційна цінність колекційних генотипів пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колоса. Зернові культури. 2020. Том. 4, №2. С. 229‒241. DOI:https://doi.org/10.31867/2523-4544/0130
9. Пущак В. І., Ільчук Р. В., Марухняк Г. І. Кластерний аналіз зразків ярих зернових культур (овес, ярий ячмінь) за ознакою «врожайність зерна». Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (1). С. 89–103. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-6
10. Zapisotska M., Voloshchuk O., Voloshchuk I., Hlyva, V. Weather Factors and Their Influence on the Adaptive Proper-ties of Winter Wheat Varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2021. 24(6). Р. 34–40. doi: 10.48077/sci-hor.24(6).2021.34-40
11. Eberhart S.A., Russell W.A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966. 6(1). Р. 36–40. doi: 10.2135/cropsci1966.0011183x000600010011
12. Yan W., Tinker N. A. Biplot analysis of multi-environment trial data: principles and applications. Canadian journal of plant science. 2006. V. 86. №3. P. 623–645.
13. Rosielle A.A., Hamblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and nonstress environments. Crop Sci., 1981. 21(6): 943–946
14. Chuiko D. V., Kryvoruchenko R. V. Environmental plasticity and stability of confectionery sunflower varieties in the conditions of the Eastern Forest Steppe of Ukraine. Scientific Progress & Innovations. 2023. 26(3). Р. 26–30. DOI: 10.31210/spi2023.26.03.05
15. Kyrylchuk A.M., Dutova H.A., Hryniv S.M., Orlenko O.B., Bezprozvan I.V., Kulyk T.Ye., Makarchuk B. M. Yield plasticity of new varieties of soft winter wheat (Triticum aestivum L.) in different soil and climatic conditions of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection. 2024. 20(1). Р. 58–68. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.20.1.2024.297224
16. Рябчун В.К., Мельник В.С., Капустіна Т.Б., Чернобай С.В., Щеченко О.Є. Адаптивні властивості сортів тритикале ярого в умовах східного Лісостепу України. Агробіологія. 2017.1. С. 56–61.
