ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН СОНЯШНИКУ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-37Ключові слова:
соняшник, гібрид, система живлення, комплексні добрива, елементи продуктивності, передпосівне і припосівне внесення, прикореневі підживлення, біологічна врожайність насінняАнотація
Висвітлено результати дворічних досліджень щодо впливу сполучення різних варіантів передпосівного, припосівного та прикореневого внесення добрив на формування елементів продуктивності рослин і біологічну врожайність насіння високоолеїнового, середньостиглого гібриду соняшнику СИ Феномено.
Аналіз елементів продуктивності рослин та густоти рослин перед збиранням гібриду соняшнику СИ Феномено виявив їх значну залежність від досліджуваних варіантів передпосівного, припосівного та прикореневого внесення добрив.
У середньому за роками найбільшу кількість насінин формували кошики соняшнику у варіанті з найвищою дозою прикореневого внесення КАСу – 125 кг/га (N40) на фоні передпосівного внесення сульфоамофосу в дозі 100 кг/га N20P20S14 і припосівного внесення комплексного добрива МАКРОСТАР у дозі 200 кг/га (N18P40K24) – 1257 шт. Порівняно з абсолютним контролем (без внесення добрив) кількість насінин у цьому варіанті була на 224 шт. або майже 22,0 % вищою.
Найбільша маса насінин з одного кошика соняшника – 82,8 г, була також у варіанті з найвищими дозами різних видів внесення добрив. Водночас, різниця порівняно з варіантом з меншою дозою припосівного внесення комплексного добрива МАКРОСТАР – 150 кг/га (N14P30K18) була не значною – менше 2,0 %.
З точки зору рівня біологічної врожайності насіння оптимальним був варіант передпосівного внесення сульфату амонію у дозі 100 кг/га (N21S24), припосівного внесення амофосу в дозі також 100 кг/га (N12P52) та прикореневого внесення КАС32 в дозі 125 кг/га (N40). Інші варіанти передпосівного і припосівного внесення комплексних добрив не забезпечували істотного підвищення біологічної врожайності насіння соняшника порівняно з цим варіантом (мала місце лише тенденція до її збільшення). До того ж, вартість комплексного добрива МАКРОСТАР як і сульфоамофосу з розрахунку внесення на 1 га була значно вищою, ніж сульфату амонію та амофосу.
Підвищення дози прикореневого внесення КАС32 від 95 до 125 кг/га не забезпечувало істотного підвищення біологічної врожайності насіння соняшника, проте відмічалася чітка тенденція до її підвищення на варіантах прикореневого внесення більшої дози КАС32. Таким чином, саме цей варіант системи живлення – передпосівне внесення сульфату амонію в дозі 100 кг/га (N21S24), припосівне внесення амофосу в дозі 100 кг/га (N12P52) у сполученні з прикореневим підживленням посівів КАС32 у дозі 125 кг/га (N40), з точки зору продуктивності рослин і біологічної врожайності насіння соняшнику, був найкращим як у середньому за роками, так і безпосередньо по роках.
Посилання
1. Єременко О.А. Продуктивність соняшнику залежно від мінерального живлення та передпосівної обробки насіння за умов недостатнього зволоження. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2017. № 3. С. 25–30.
2. Каленська С.М., Гарбар Л.А., Горбатюк Е.М. Роль регламентів сівби у формуванні фітометричних показників соняшнику. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 49–55.
3. Кириченко В.В., Макляк К.М., Леонова Н.М., Коломацька В.П., Леонов О.Ю., Шепілов Б.П. Особливості технології вирощування гібридів соняшнику кондитерського типу в умовах східної частини Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2023. № 1 (898). С. 14–21.
4. Турак Р.О. Продуктивність соняшнику залежно від системи удобрення в умовах західного регіону України. Український журнал природничих наук. 2025. № 12. С. 240–247. doi:10.32782/naturaljournal.12.2025.24
5. Кірсанова Г.В., Пугач А.В., Губа Е.П. Удосконалення технології вирощування соняшнику шляхом оптимізації фону мінерального живлення. Dynamika naukowych badań-2017: ХIII międzynarodowej naukowipraktycznej conferencji (Przemysl, 7–15 lipca 2017 roku). Przemyśl: Nauka i studia, 2017. Р. 19–23. URL: http://dspace.dsau. dp.ua/jspui/handle/123456789/388
6. Ahmad R., Waraich E.A., Ashraf M.Y. еt al. Does nitrogen fertilization enhance drought tolerance in sunflower? A review. J. Plant Nutr. 2014. № 37. Р. 942–963.
7. Коковіхін С.В. Вплив густоти стояння рослин та удобрення на формування продуктивності гібридів соняшнику в умовах Півдня України. Таврійський науковий вісник. 2016. Вип. 96. С. 74–79.
8. Мазур В.А., Дідур І.М., Циганський В.І., Маламура С.В. Формування продуктивності гібридів соняшника залежно від рівня удобрення та умов зволоження. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 4(19). С. 208–220. doi:10.37128/2707-5826-2020-4-17
9. Тоцький В.М. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на формування продуктивності рослин соняшнику. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2014. № 20. С. 204–209.
10. Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Базалій В.В. й ін. Соняшник: екологічні шляхи оптимізації його живлення: монографія. Херсон: Олді-плюс, 2020. 160 с.
11. Рожков А.О., Шевченко М.В., Поляков О.І. Соняшник: онтогенез, сучасні аспекти технології вирощування: монографія. Харків, ДБТУ, 2025. 205 с.
12. Господаренко Г.М. Система застосування добрив. Київ: ТОВ «СІК ГРУП Україна», 2018. 376 c.
13. Гангур В.В., Космінський О.О., Лень О.І., Тоцький В.М. Вплив удобрення на продуктивність соняшнику та якість насіння. Вісник ПДАА. 2022. № 2(2). С. 50–56. doi:10.31210/visnyk2022.02.05
14. Шакалій С.М. Формування врожайності та якості насіння соняшнику залежно від позакореневого підживлення. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 69–74.
15. Домарацький Є.О. Вплив рістрегулюючих препаратів та мінеральних добрив на поживний режим соняшника. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 1(71). URL: http://journals.nubip.edu.ua/ index.php/ Dopovidi/article/ view/dopovidi2018.01.017/8902
16. Лябах С.В. Вплив обробітку ґрунту та системи удобрення на врожайність соняшнику (Helianthus L.) за вирощування в умовах центрального Полісся України. Агроекологічний журнал. 2022. № 4. С. 130–135. doi:10.33730/2077-4893.4.2022.273259
17. Піньковський Г.В., Мащенко Ю.В. Вплив елементів живлення на родючість ґрунту та продуктивність соняшнику в Правобережному Степу України. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 145–150. doi:10.32851/2226 0099.2019.107.19
18. Курач О.В., Лукащук Л.Я., Першута В.В. Вплив доз мінерального удобрення та стимуляторів росту на продуктивність гібридів соняшнику. Вісник аграрної науки. 2023. № 8(845). С. 12–19. doi:10.31073/agrovisnyk202308-02
19. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
20. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. й ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
