ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ОСНОВНІ НУТРІЄНТИ ЗЕРНА ГІБРИДІВ СОРГО ЗЕРНОВОГО ІНОЗЕМНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ

Автор(и)

  • Л.І. Сторожик Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків image/svg+xml Автор
  • А.М. Свиридов Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор
  • Л.А. Свиридова Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор
  • М.Г. Цехмейструк Державний біотехнологічний університет image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-197

Ключові слова:

сорго, урожайність, попередники, нутрієнти, зерно, крупа, борошно

Анотація

У статті висвітлено результати трирічних досліджень щодо комплексного впливу попередників на врожайність зерна нових гібридів сорго зернового Milo W та Brigga. Наведено порівняльну оцінку вмісту основних нутрієнтів у зерні, крупі та борошні досліджуваних гібридів.
Для максимального розкриття потенціалу будь-якого гібрида сорго слід вивчати доцільність його вирощування після різних попередників з використанням рекомендованих технологій у відповідній агрокліматичній зоні. У гібрида Brigga кількість білків була значно меншою і становила від 8,70 г після соняшнику до 9,81 г після пшениці озимої. Стосовно кількості жирів у зерні сорго спостерігали ту ж саму закономірність, а найбільшу кількість жирів у гібрида Brigga відзначено за попередника пшениця озима. Гірші попередники, такі як сорго на зерно та соняшник, зменшували кількість жирів до 2,06 і 3,14 г, а за кращого попередника кількість жирів становила відповідно для гібридів Brigga та Milo W 2,64 і 3,64 г. За різних попередників гібрид Milo W мав значно більшу кількість білків та жирів у зерні, ніж гібрид Brigga. Кількість харчових волокон у гібрида Milo W в середньому досягала 6,39 мг, Brigga – 4,64 мг. Найвищі показники цих нутрієнтів відзначено при вирощуванні сорго за попередника пшениця озима. За інших попередників відмічено тенденцію до зниження вмісту білків, жирів та вуглеводів. У зерні сорго вітаміну В2 було суттєво менше, ніж вітаміну В1. Зокрема, у зерні гібрида Milo W рибофлавін був у кількості 0,15 мг/100 г, а в гібрида Brigga – 0,13 мг/100 г, у крупі та борошні кількість вітаміну В2 в обох гібридів знизилася майже вдвічі. В умовах Східного Лісостепу України гібрид Brigga мав вищу врожайність, ніж гібрид Milo W. У середньому вона становила: для гібрида Brigga – 7,01 т/га і для гібрида Milo W – 6,16 т/га. За роки досліджень за вмістом білків, жирів та вуглеводів серед досліджуваних гібридів переважав американський – Milo W. Серед вітамінів групи В в зерні було найбільше вітамінів В1, В3 та В6. Серед досліджуваних гібридів вищий вміст цих вітамінів мав американський гібрид Milo W – 0,36, 0,56 та 0,34 мг/100 г відповідно. Тенденція до зменшення вмісту вітамінів групи В в крупі та борошні збереглася в обох гібридів.
За результатами досліджень також установлено, що вміст вітаміну РР мав найвищі показники в зерні гібрида американської селекції Milo W – 6,04 мг, а в гібрида французької селекції Briggа – 4,97 мг. У крупі та борошні вміст нутрієнту знижувався в обох гібридів відповідно на 0,5 і 3 % у крупі та на 3 і 4,7 % у борошні. Зерно гібрида Milo W мало вміст вітаміну Е в кількості 0,52 мг/100 г, менший вміст цього вітаміну виявлено в зерні гібрида Briggа – 0,48 мг/100 г. У результаті переробки зерна на крупу та борошнокількість зазначеного нутрієнту зменшилася в обох гібридів. 

Посилання

1. Elhassan M. S. M., Emmambux M. N., Hays D. B., Peterson G. C., Taylor J. R. N. Novel biofortified sorghum lines with combined waxy (high amylopectin) starch and high protein digestibility traits: Effects on endosperm and flour properties. Journal of Cereal Science. 2015. Vol. 65. Р. 132–139. https://doi.org/.1016/j.jcs.2015.06.017

2. Zavhorodnia S., Losieva A., Storozhyk L. Evaluation of Biometric Indicators of Sorghum Using Cluster Analysis. Norwegian Journal of development of the International Science. Vol. 1. № 72. 2021. Р. 8–14. https://doi.org/10.24412/3453-9875-2021-72-1-8-13

3. Сторожик Л. І., Присяжнюк О. І., Завгородня С. В. Екологічна пластичність сорго зернового. Новітні агротехнології. 2019. № 7. URL: http://jna.bio.gov.ua/ article/view/204818)

4. Alvarenga I. C., Ou Z., Thiele S., Alavi S., Aldrich C. G. Effects of milling sorghum into fractions on yield, nutrient composition, and their performance in extrusion of dog food. Journal of Cereal Science. 2018. Vol. 82. Р. 121–128. DOI:10.1016/j.jcs.2018.05.013

5. Криницька Л. А., Рось В. І. Стан і перспективи світового виробництва сорго (огляд іноземної літератури). Таврійський науковий вісник. Херсон: Айлант, 2000. Вип. 15. C. 20–25.

6. Liu L., Herald T. J., Wang D., Wilson J. D., Bean S., Aramouni F. M. Characterization of sorghum grain and evaluation of sorghum flour in a Chinese egg noodle system. Journal of Cereal Science. 2012. Vol. 55. P. 31–36. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2011.09.007

7. Любич В. В., Войтовська В. І., Крижанівський В. Г., Третьякова С. О. Формування біохімічної складової борошна із зерна різних гібридів соризу. Вісник Уманського НУС. 2021. № 1. С. 66–70.

8. Wieser H., Koehler P. The biochemical basis of celiac disease. Journal Сhemistry. 2008. Vol. 85: Р. 1–13. https://doi.org/10.1094/CCHEM-85-1-0001

9. Сердюк Л. В. Зерновые продукты и их роль в питании населения Украины. Зернові продукти і комбікорми. 2005. № 4. С. 14–17.

10. Дробот В. І. Інноваційні технології дієтичних та оздоровчих хлібобулочних виробів: монографія. Київ: Кондор-Видавництво, 2016. С. 1–84.

11. Semenova A., Prikhodko Ju. Gluten-free bakery products. 8th Central European Congress on Food 2016 – Food Science for Well-being (CEFood 2016), 23–26 May 2016 р.: book of Abstracts. Kyiv : NUFT, 2016. 146 p.

12. Mohapatra D., Patel A. S., Kar A., Deshpande S. S., Tripathia M. K. Effect of different processing conditions on proximate composition, anti-oxidants, antinutrients and ino acid profile of grain sorghum. Journal Food Сhemistry. 2019. Vol. 271. № 15. Р. 129–135. DOI: 10.1016/j.foodchem.2018.07.196

13. Bean S. R., Wilson J. D., Moreau R. A., Galant A., Awika J. M., Kaufman R. C., Adrianos S. L., Ioerger B. P. Structure and composition of the sorghum grain. Sorghum: A State of the Art and Future Perspetives. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 58. P. 23–29. https://doi.org/10.3168/jds.2019-16759

14. Smolensky D., Rhodes D., McVey D. S., Fawver Z., Perumal R., Herald T., Noronha L. High-polyphenol sorghum bran extract inhibits cancer cell growth through ROS induction, cell cycle arrest, and apoptosis. Journal Med. Food. 2018. Vol. 21. Р. 990–998. DOI: 10.1089/jmf.2018.0008

15. Dykes L., Rooney L. W., Waniska R. D., Rooney W. L. Phenolic compounds and antioxidant activity of sorghum grains of varying genotypes. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2005. Vol. 53. Р. 6813–6818. https://doi.org/10.1021/jf050419e

16. Xiong Y., Zhang P., Johnson S., Luo J., Fang Z. Comparison of the phenolic contents, antioxidant activity and volatile compounds of different sorghum varieties during tea processing. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2020. Vol. 100. Р. 978–985. DOI:10.1002/jsfa.10090

17. Сторожик Л. І., Войтовська В. І., Завгородня С. В., Трєтякова С. О. Хімічна складова насіння сорго зернового (Sorghum bicolor) залежно від біологічних особливостей гібридів. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. Вип. 96. Ч. 1. Сільськогосподарські та технічні науки. 2020. С. 149–166. DOI: 10.31395/2415-8240-2020-96-1-149-166

18. Грицаєнко З. М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: Нічлава, 2003. 316 с.

19. Ермантраут Е. Р., Присяжнюк О. І., Шевченко І. Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних у пакеті STATISTICA 6.0. Київ: Поліграф Консалтинг, 2007. 55 с.

20. Пузік Л. М., Пузік В. К. Технологія зберігання і переробки зерна: монографія/ Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва. Харків: ХНАУ, 2013. 312 с.

21. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М, Попов С. І. Дослідна справа в агрономії: навч. посібн. Книга друга. Харків: Майдан, 2016. 342 с.

22. Рожков А. О., Свиридова Л. А. Вплив норм висіву, способів сівби та погодних умов вегетації на врожайність зерна гібридів сорго зернового. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 112. С. 193–204. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/selinas_2017_112_22

23. Рожков А. О. Давиденко, С. Ю. Урожайність зерна сорго за різних варіантів застосування стимулятора росту Вегестим у Північному Степу України. Scientific Progress & Innovations 2022. Vol. 1. Р. 18–28. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.01.02

24. Каленська С. М., Найденко В. М. Якісний склад зерна сорго залежно від елементів технології вирощування. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип. 105. С. 82–89.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-01

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО

Як цитувати

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ОСНОВНІ НУТРІЄНТИ ЗЕРНА ГІБРИДІВ СОРГО ЗЕРНОВОГО ІНОЗЕМНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ. (2025). Журнал «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво», 2, 197-213. https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-197

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

Схожі статті

11-19 з 19

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.