ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА БІОРЕГУЛЯТОРА «ФІТОМАРЕ» НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ РІПАКУ ЯРОГО НА СІРИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ГРУНТАХ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

Анотація

У науковій публікації  представлено двохрічні результати досліджень по вивченню особливостей росту та формування елементів продуктивності гібридів ріпаку ярого залежно від впливу мінеральних добрив та біорегулятора «Фітомаре» на сірих опідзолених ґрунтах Вінниччини.
Польова схожість насіння в значній мірі залежить від сортових особливостей, умов вирощування та варіантів удобрення. Тобто найвищі показники польової схожості насіння в роки проведення досліджень застосовуючи різні варіанти удобрення було отримано у гібриду Белінда оскільки даний гібрид характеризується підвищеною стійкістю до несприятливих факторів на ранніх етапах вегетації. Найкращі погодні умови на початкових етапах вегетації протягом років проведення досліджень  у всіх представлених гібридів відмічено у 2020 року, оскільки вони характеризуються меншими перепадами температурних режимів порівняно із 2021 роком. Також необхідно зазначити і те, що застосування мінеральних добрив підвищує польову схожість насіння.
Тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду в цілому в значній мірі залежить від сортових особливостей та варіанту удобрення. При цьому необхідно зазначити що застосування мінеральних добрив призводить до подовження даних показників у всіх вирощуваних гібридів в середньому на 1 – 10 днів. І відповідно найдовший вегетаційний період у вирощуваних гібридів ріпаку ярого відмічено на 6 варіанті досліду де застосовували внесення N45P45K45 + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу повні сходи) + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу розетки) + Фітомаре (0,6 л/га фазу бутонізації).,  а найкоротший відповідно на контрольному варіанті без застосування добрив та на 2 варіанті досліду де вносили N45P45K45.
Найвищі показники висоти рослин, кількості гілочок першого порядку на рослинах, кількості стручків на рослинах,  маси 1000 насінин і відповідно і рівня врожаю насіння в роки проведення досліджень застосовуючи різні варіанти удобрення було отримано у гібриду Дилайт. Найменші значення вище перерахованих показників  у вирощуваних гібридів ярого ріпаку відмічено на контрольному варіанті, а застосування мінеральних добрив призводить до їх зростання. І відповідно найкращими варіантами удобрення для гібридів Белінда, Мірко КЛ та Дилайт являється 4 варіант де вносили N45P45K45 + N30 ( у підживлення у фазу бутонізації) та 6 варіант де вносили N45P45K45 + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу повні сходи) + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу розетки) + Фітомаре (0,6 л/га фазу бутонізації).
Такі ознаки як вміст жиру та вміст ерукових кислот не залежали умов вегетаційного періоду а в більшій мірі залежні від варіанту удобрення та рівня врожайності насіння. При цьому найвищий вміст жиру в насінні у вирощуваних гібридів ріпаку ярого відмічено на контрольному варіанті оскільки там була найнижча врожайність,  а відповідно застосування підвищених доз добрив призводить до зниження значень даного показника і найнижчі значення у вирощуваних сортів отримано на варіантах досліду 4 та 6 де застосовували внесення N45P45K45 + N30 ( у підживлення у фазу бутонізації) та  N45P45K45 + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу повні сходи) + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу розетки) + Фітомаре (0,6 л/га фазу бутонізації) відповідно.  
Щодо вмісту ерукових кислот то найменші значення у гібридів відмічено на контрольних варіантах без застосування добрив, а застосування різних доз добрив призводить до зростання значень даного показника і найвищі відповідно значення отримано на варіанті удобрення  4 та 6, де відповідно вносили N45P45K45 + N30 ( у підживлення у фазу бутонізації) та  N45P45K45 + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу повні сходи) + Фітомаре (0,6 л/га у  фазу розетки) + Фітомаре (0,6 л/га фазу бутонізації).