ЗМІНА ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ І РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-1-80Ключові слова:
соняшник, гібрид, сорт, мінеральне добриво, регулятор росту рослин, елемент продуктивності, врожайністьАнотація
За результатами проведених трирічних досліджень встановлено вплив агроприйомів вирощування на формування продуктивності гібридів та сорту соняшнику.
За вирощування соняшнику із застосуванням мінеральних добрив показники кількості насінин та маси насіння з одного кошику зросли на: 62–126 шт. та 6,1–11,4 г у гібриду Серпанок; 31–90 шт. та 4,6–10,6 г у гібриду Маршал; 21–100 шт. та 3,9–10,7 г у гібриду Агент; 21–65 шт. та 4,3–10,0 г у сорту Камелот. Позакореневе підживлення регуляторами росту сприяло зростанню цих показників на: 23–111 шт. та 1,5–6,5 г у гібриду Серпанок; 13–82 шт. та 1,1–5,6 г у гібриду Маршал; 16–101 шт. та 2,0–6,5 г у гібриду Агент; 6–70 шт. та 0,8–6,0 г у сорту Камелот. Зі збільшенням дози мінеральних добрів ефективність регуляторів росту знижується.
Під дією мінеральних добрив маса 1000 насінин зросла по відношенню до контролю (без добрив) на: 2,0–3,9 г у гібриду Серпанок; 2,1–4,3 г у гібриду Маршал; 2,1–4,1 г у гібриду Агент; 2,2–5,8 г у сорту Камелот. Найбільший приріст цього показника від добрив відмічено у сорту Камелот. Найбільші значення маси 1000 насінин для гібридів та сорту отримано за внесення мінеральних добрив в дозі N60P60К60. Під впливом регуляторів росту показники маси 1000 насінин залежно від фону живлення зросли на: 0,3-0,9 г у гібриду Серпанок; 0,2–0,9 г у гібридів Маршал та Агент; 0,2–1,1 г у сорту Камелот. Найбільший приріст цього показника від регуляторів росту, також, відмічено у сорту Камелот.
Найбільші значення кількості насінин та маси насіння з одного кошику й маси 1000 насінин для гібридів та сорту отримано за варіантів застосування регуляторів росту Фульвігрин Стимул у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків та Фульвітал Плюс у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків.
Приріст врожайності від мінеральних добрив дорівнював: 0,28–0,54 т/га у гібриду Серпанок; 0,22–0,48 т/га у гібриду Маршал; 0,23–0,50 т/га у гібриду Агент та 0,18–0,41 т/га у сорту Камелот. Позакореневе підживлення регуляторами росту сприяло збільшенню врожайності на: 0,07–0,28 т/га у гібриду Серпанок; 0,06–0,25 т/га у гібриду Маршал; 0,08–0,28 т/га у гібриду Агент та 0,04–0,24 т/га у сорту Камелот.
Більший рівень врожайності соняшнику гібридів Серпанок (3,66–3,69 т/га) та Маршал (3,33–3,36 т/га) забезпечило вирощування на фоні внесення мінеральних добрив в дозах N40P60, N60P90 та N60P60К60 з обприскуванням посівів регуляторами росту Фульвігрин Стимул у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків та Фульвітал Плюс у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків, а гібриду Агент (3,56–3,59 т/га) та сорту Камелот (3,08 та 3,11 т/га) – на фоні внесення мінеральних добрив в дозах N60P90 та N60P60К60 з обприскуванням посівів регуляторами росту Фульвігрин Стимул у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків та Фульвітал Плюс у фазу 3–4 і 6–8 пар листків + Церон у фазу 8–10 пар листків.
Посилання
1. Коковіхін С.В., Нестерчук В.В., Носенко Ю.М. Продуктивність та якість насіння гібридів соняшнику залежно від густоти стояння рослин та удобрення. Таврійський науковий вісник. 2015. № 94. С. 37-42.
2. Никитчин Д.И. Масличные культуры. Запорожье: ВПК «Запоріжжя». 1996. 256 с.
3. Краевский А.Н., Карпенко А. А., Першин А. Ф. Технология промышленного семеноводства подсолнечника и кукурузы на востоке Украины: практическое руководство. Луганск. 2003. 43 с.
4. Жилкин В.А., Пономаренко С.П., Грицаенко З.М. Регуляторы роста в растениеводстве. Рекомендации по применению. Киев. 2008. 31 с.
5. Поляков О.І., Нікітенко О.В., Вахненко С.В. Формування продуктивності гібрида соняшнику каменяр в залежності від агроприйомів вирощування. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2014. № 21. C. 97-104.
6. Поляков О.І., Нікітенко О.В., Літошко С.В. Удосконалена технологія вирощування гібридів соняшнику в умовах південного Степу України (Науково-практичні рекомендації). Запоріжжя. 2020. 12 с.
7. Кудріна В. С. Формування продуктивності соняшнику залежить від елементів технології вирощування в умовах південного Степу України. Дисертація. Миколаїв. 2021. 175 с.
8. Кохан А. В. Біодобрива у технології вирощування соняшнику. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2016. № 25. С. 34–39.
9. Піньковський Г. В., Мащенко Ю. В. Вплив елементів живлення на родючість ґрунту та продуктивність соняшнику в Правобережному Степу України. Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. 2019. № 107 С. 145–149. DOI: 10.32851/2226-0099.2019.107.19
10. Домарацький Е.А. Особливості водоспоживання соняшнику за різних умов мінерального живлення. Наукові звіти НУБіП України. Київ. 2017. № 1 (71). 10 с. DOI: 10.31548/dopovidi2017.01.011
11. Гамаюнова В. В., Кудріна В. С. Формування надземної маси та врожаю соняшнику під впливом окремих елементів технології вирощування. Вісник аграрної науки Чорноморського узбережжя. 2020. №1. С. 50-57. DOI: 10.31521/2313-092X/2020-1(105)-7
12. Літошко С. В. Реакція соняшнику на додаткове живлення за різних систем основного обробітку ґрунту. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2019. № 28. С. 118–129. DOI: 10.36710/IOC-2019-28-12
13. Гарбар Л. А., Ліщук У., Довбаш Н. І., Кнап Н. В. Ефективність удобрення у формуванні продуктивності соняшнику. Рослинництво та ґрунтознавство. 2021. № 12(1). С. 28–38. DOI: 10.31548/agr2021.01.028
14. Сендецький В. М. Вплив регуляторів росту на врожайність соняшника за вирощування в умовах Лісостепу Західного. Рослинництво та ґрунтознавство. Науковий вісник НУБіП України. Агрономія. 2017. № 269. С. 53−61
15. Ганжур В. В., Єремко Л. С., Кочерга А. А. Ефективність біостимуляторів для передпосівної обробки насіння соняшнику. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 2. С. 36–42. DOI: 10.31210/visnyk2020.02.04
16. Ozturk E., Polat T., Sezek M. The effect of sowing date and nitrogen fertilizer form on growth, yield and yield components in sunflower. Turkish Journal of Field Crops. 2017. № 22 (1). Р. 143–151. DOI:10.17557/tjfc.312373
17. Akbari P., Ghalavand A., Sanavy A. M., Alikhani M. A. The effect of biofertilizers, nitrogen fertilizer and farmyard manure on grain yield and seed quality of sunflower (Helianthus annus L.). Journal of Agricultural Technology. 2011. № 7 (1). Р. 173–184.
18. Handayati W., Sihombing D. Study of NPK fertilizer effect on sunflower growth and yield. In AIP conference proceedings. 2019. № 2120. 1. AIP Publishing. DOI: 10.1063/1.5115635
19. Rama Devi Borra, Rajesh Singh, Punnam Chhetri Effect of plant growth regulators and fertilizers on growth and economics of sunflower (Helianthus annuus L.). The Pharma Innovation Journal 2021. № 10(11): 2026-2030.
20. Marconi Seabra Filho, Ademir Silva Menezes, Luis Gonzaga Pinheiro Neto, Benito Moreira de Azevedo, Thales Vinícius de Araújo Viana. Effects of split-applied nitrogen fertigation on sunflower (Helianthus annuus). DELOS Desarrollo Local Sostenible. 2023. № 16(44): 1402-1421 DOI:10.55905/rdelosv16.n44-026
21. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. Дослідна справа в агрономії: навч. посібник. Теоретичні аспекти дослідної справи. 2016. 316 с.
22. Поляков А. І., Чехов А. В., Нікітчин Д. Ю. Методологія польових експериментів для вивчення агротехнічних методів вирощування соняшника. Запоріжжя. 2005. 22 с.
23. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. Дослідна справа в агрономії: навч. посібник. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень. 2016. 342 с.
