ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІН З БОБОВИМ КОМПОНЕНТОМ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-186Ключові слова:
дослід, енергія, ефективність, продуктивність, сівозмінаАнотація
Постановка проблеми. Функціонування будь-якої екосистеми ґрунтується на використанні енергії. Аналіз природних процесів з енергетичної точки зору дає змогу узагальнено пояснити їх перебіг. Відтак, системно-енергетичний підхід можна розглядати як метод дослідження складних систем через оцінку їх енергетичного стану. Мета. Оцінити енергетичну доцільність розвитку органічних агроекосистем різної спеціалізації стосовно потенціалу біопродуктивності чорнозему типового Лівобережного Лісостепу України. Методи. Для реалізації мети застосовували загальнонаукові та спеціальні методи, характерні для аграрних досліджень. Об’єктом дослідження виступали сівозміни. Технологічні підходи мали екологічну спрямованість, що передбачало повну відмову від синтетичних компонентів. Результати. Наведено аналіз енергетичної ефективності польових сівозмін короткої ротації, за результатами досліджень їх продуктивності в умовах Лісостепу Лівобережного. Розрахунки енергетичної ефективності сівозмін з буряками цукровими показали, що бобові культури, які використовували як попередники пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах при органічній системі удобрення, забезпечують коефіцієнт енергетичної ефективності в межах від 1,23 у разі використання сочевиці до 1,38 для сівозмін з горохом та соєю. У сівозмінах із чиною та вико-вівсяною сумішкою значення цього коефіцієнта становило 1,31. Низькі показники співвідношення між енергоємністю врожаю та витратами енергії спостерігали у сівозміні з кукурудзою на силос — 1,01, що свідчить про меншу ефективність використання енергетичних ресурсів у цьому випадку. Енергетична ефективності сівозмін, в яких на третій рік ротації висівали гречку, була нижчою на 15–34 %, в них енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва в серед ньому по сівозмінах знизилися, проте при цьому ще більш інтенсивно зменшувалася енергоємність врожаю — на 24–38 %, на показник якої впливала продуктивність гречки. Як наслідок, майже всі сівозміни з гречкою демонстрували зниження коефіцієнта енергетичної ефективності на 0,06–0,25 одиниць. Висновки. Найвищу енергетичну ефективність забезпечили сівозміни, де в якості попередників пшениці озимої були використані горох, соя та квасоля. Це підтверджується як високими показниками енергоємності врожаю, так і значеннями коефіцієнта енергетичної ефективності.
Посилання
1. Власенко В. С. Енергетична ефективність зерно-просапної ланки плодозмінної сівозміни залежно від агротехнічних заходів у Лівобережному Лісостепу України. Новітні агротехнології: теорія та практика: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 95-річчю Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Київ, 11 лип. 2017 р. Вінниця: Нілав ЛТД, 2017. С. 24–25.
2. Маслак О. І. Ринок зерна: прогноз на новий врожай. Пропозиція. 2009. № 8. С. 44–47.
3. Методика біоенергетичної оцінки систем землеробства / Ю. Тараріко, О. Козаченко, Р. Сайдак та ін.; за ред. Ю. Тараріко. Київ: ДІА, 2012. 33 с.
4. Методика біоенергетичного оцінювання систем землеробства; за ред. Ю. О. Тараріко. Київ: Аграрна наука, 2013. 39 с.
5. Тараріко Ю. О. Гумусний стан дерново-підзолистого ґрунту та еколого-енергетична ефективність органічних і мінеральних добрив на Поліссі. Вісник аграрної науки. 2002. № 7. С. 5–10.
6. Тараріко Ю. О. Рекомендації з формування біоенергетичних агроекосистем. Науково-технологічне забезпечення аграрного виробництва (Лівобережний Лісостеп). Київ: ДІА, 2010. 156 с.
7. Формування енергогенеруючих біоорганічних агроекосистем. Науково-технологічне забезпечення аграрного виробництва / за ред. Ю. Тараріко. Київ: ДІА, 2008. С. 25–53.
8. Гриник І. В., Єгоров О. В. Продуктивність та енергетична ефективність короткоротаційних сівозмін за різного рівня їх інтенсифікації. Вісник аграрної науки. 2006. № 8. С. 24–26.
9. Кудря С. І., Казюта А. О. Енергетична ефективність вирощування цукрових буряків у сівозмінах короткої ротації. Вісник ХНАУ. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів. 2012. № 3. С. 136–139.
10. Корчемний М., Федорейко В., Щербань В. Енергозбереження в агропромисловому комплексі: монографія. Тернопіль: Підручники & посібники, 2001. 657 с.
11. Тараріко Ю. О. Несмашна О. Є., Глущенко Л. Д. Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур: методичні рекомендації. Київ: Нора-прінт, 2001. 60 с.
12. Іваніна Р. В. Енергетична ефективність вирощування сільськогосподарських культур у зернових ланках сівозміни. Таврійський науковий вісник. № 110. Ч. 1. С. 82–87. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.110-1.11.
13. Енергетична ефективність вирощування сільськогосподарських культур за різних систем удобрення сірого лісового ґрунту / С. Ю. Булигін, С. В. Вітвіцький, О. Л. Тонха, М. А. Ткаченко. Вісник аграрної науки. 2024. Т. 102. № 5(854). С. 5–14. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202405-01.
14. Кривенко А. І. Енергетична ефективність технологій вирощування пшениці озимої у сівозмінах південного степу України. Біоресурси і природокористування. 2019. Том 11. № 1–2. С. 115–127. https://doi.org/10.31548/bio2019.01.013.
15. Гангур В. В., Космінський О. О. Біоенергетична оцінка ефективності різних рівнів мінерального живлення у технології вирощування соняшника. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27(1). С. 13–18. https://10.31210/spi2024.27.01.02.
16. Бондар С. О. Енергетична ефективність ланки різноротаційних сівозмін. Новітні агротехнології. 2017. № 5. С. 12–26. https://doi.org/10.21498/na.5.2017.122233.
17. Енергетичні засади ефективного використання ресурсів у сільському господарстві / П. І. Бойко, Н. П. Коваленко, В. В. Гангур, О. Є. Корецький. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2010. № 3. С. 14–18. URL: https://www.pdaa.edu.ua.
18. Енергетична оцінка агроекосистем: навч. посіб. / О. Ф. Смаглій та ін. Житомир: Волинь, 2004. 132 с.
19. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва (науково-методичне забезпечення) / Ю. О. Тараріко та ін. Київ: Аграрна наука, 2005. 200 с.
20. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб. Теоретичні аспекти дослідної справи / А. О. Рожков та ін.; за ред. А. О. Рожкова; у 2 кн. кн. 1. Харків: Майдан, 2016. 316 с. https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/33532.
21. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. Вінниця: Едельвейс і К, 2014. 288 с.
22. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. / В. Г. Дідора та ін. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 264 с.
23. Система ведення сільського господарства Харківської області (наукове супроводження «Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001–2005 роках та на період до 2010 року») / М. Д. Безуглий та ін. Харків, 2001. 292 с.
24. Сучасні ресурсозберігаючі ґрунтозахисні технології вирощування зернових культур в господарствах Харківської області на 2006–2010 роки: рекомендації / І. М. Войтов та ін. Харків, 2006. 28 с.
25. Пиркін В. І. Бурякоцукрове виробництво в умовах кризи. Цукрові буряки. 2009. № 3. С. 4–6.
