МОНІТОРИНГ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ І ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ НАВЧАЛЬНОГО МІСТЕЧКА ДЕРЖАВНОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Ключові слова:
радіаційний фон, 137Cs, 90Sr, ґрунти, продукти харчуванняАнотація
Наведено огляд основних напрямків досліджень, пов’язаних із аварією на Чорнобильській АЕС.
Представлено дані з гама-фону і рівень радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь навчально-дослідного господарства ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (нині ДБТУ).
Показано, що підвищені значення радіаційного фону реєструвалися протягом перших трьох років після аварії, що обумовлено випадінням радіоактивних атмосферних опадів. Щільність забруднення ґрунтів радіоактивним цезієм зросла із 0,02 до 0,5 Кі/км2, проте сумарне забруднення їх (137Cs + 90Sr) не виходило за межі 1 Кі/км2, що дозволяє віднести досліджувані ґрунти до категорії чистих зон. Дещо інша картина радіоактивного забруднення спостерігалася у Сумській області, яку обрано для порівняння. Звичайно, що різні адміністративні райони характеризувалися різним ступенем забруднення. Причому у різні роки на одних і тих самих моніторингових майданчиках (Шосткінський радгосп ім. Щорса м. Шостка) зареєстровані досить суттєві розбіжності у щільності забруднення 137Cs (0,32-0,90 Кі/км2). Вірогідно, що зростання радіоактивного забруднення ґрунтів у 1991 році пов’язане з більш пізніми викидами радіоактивності. Радіометричні дані по Донецькій та Харківській областях свідчать, що вказані території відносяться до категорії чистих зон.
Станом на 1991 рік сумарне забруднення 137Cs та 90Sr у ґрунтах Донецької області не виходило за межі 0,06-0,13 Кі/км2.
Моніторинг радіаційного фону на території навчального містечка вказує на суттєве його зростання у поставарійний період. Так, значення радіаційного фону, виміряного на радіометрі «Бета» у 1985 році становило 1,33 імп/с. Протягом 90-х років він коливався у межах 2,03-2,48 імп/с. Абсолютні значення його залежали від місця проведення виміру.
Спостереження за радіаційним фоном у дендрологічному парку (1991р.) не виявило акумуляцію радіоізотопів деревною рослинністю. Якщо радіаційний фон біля 4-го навчального корпусу університету становив 2,45 імп/с, то у дендрологічному парку – 2,36 імп/с.
У 2023 - 2024 році радіаційний фон на території навчального містечка дорівнював 11-12 мкР/год, що свідчить про відсутність зовнішнього радіоактивного забруднення. Цікаві дані отримані при проведенні радіаційного контролю продуктів харчування. Станом на 1991 рік питома радіоактивність хліба пшеничного була на рівні ТДР (1,0 х10-8). Для хліба житнього вона виходила за межі ТДР і становила 1,59 х10-8 Кі/кг. Це пов’язано з вирощуванням жита у північних і західних областях України, де випадали радіоактивні опади. Через 38 років після аварії ситуація стабілізувалася і питома радіоактивність хлібобулочних виробів не виходила за межі допустимих.
Посилання
1. Радіобіологія. Контроль і поліпшення радіаційної ситуації забруднених районів: навчальний посібник/ В.І. Філон.- Харків, 2001.-110с.
2. Гудков І.М. Становлення сільськогосподарської радіоекології в Україні: етапи розвитку, досягнення, проблеми, перспективи / І.М.Гудков // Агроекологічний журнал .- 2017 .- №2 .- С. 58-66.
3. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в агросфері України / В.П.Ландін, Г.М.Чоботько, М.Д.Кучма, Л.А.Райчук // Агроекологічний журнал .- 2017 .- №2 .- С. 67-75.
4. Проблеми Чорнобильської зони відчуження: наук.-тех. зб. Вип. 17 / ред.: В. М. Шестопалов, Є. В. Соботович, В. І. Холоша . – Київ : Українська Академія державного управління при Президентові України, 2017. – 239 с.
5. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України. – Київ, 2016. – 177 с.
6. Чернобыльская катастрофа : монография /В. Г. Барьяхтар, Г. А. Готовчиц, Д. М. Гродзинский ; гл. ред. В.Г.Барьяхтар .- Киев : Наукова думка, 1995. – 559 с.
7. Радіологічне забруднення грунтів Київської обл. через 30 років після аварії на ЧАЕС / М.Г.Василенко, В.Д.Зосімов, О.В.Дмитренко та ін. // Агроекологічний журнал .- 2016 .- №3 .- С. 68-73.
8. Моргун В.В. Генетичні наслідки радіонуклідного забруднення навколишнього середовища після аварії на Чорнобильській АЕС / В.В.Моргун, Р.А.Якимчук // Физиология растений и генетика .- 2016 .- Т. 48. №4 .- С. 3- 21.
9. Міграція 137Сs і 90Sr на чорноземах типових в овочеву продукцію центрального Лісостепу / О.І. Розпутній ,В.Ю. Герасименко, І.В. Перцьовий та ін. // Агробіологія: збірник наук. праць, - Біла Церква: БНАУ, 2018. – № 2 (142). – С. 90 – 98.
10. Генофонд і здоров’я: іонізуюча радіація / А.М.Сердюк, О.І.Тимченко, О.В.Линчак, Ю.В.Бенедичук .- К., 2011 .- 190 с.
11. Деркач С.С. Наслідки Чорнобильської катастрофи для Київської області / С.С.Деркач // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля .- 2018 .- №5(246) .- С. 32-37.
12. Гидроэкологические уроки аварии на Чернобыльской АЭС / В.Д.Романенко, Д.И.Гудков, В.Г.Кленус и др. // Гидробиологический журнал .- 2006 .- Т.42, №4 .- С. 3-35.
13. Радиоэкологические проблемы водных экосистем : 25 лет после Чернобыльской катастрофы / В.Д.Романенко, Д.И.Гудков, Е.Н.Волкова и др. // Гидробиологический журнал .- 2011 .- Т.47, №» .- С. 3-30.
14. Моргун В.В. Мутагенна активність радіонуклідних забруднень ближньої зони Чорнобильської АЕС у віддалені строки після аварії/ В.В.Моргун, Р.А.Якимчук // Физиология растений и генетика .- 2015 .- Т.47, №6 .- С. 3-18.
15. Глазко Т.Т. Чорнобиль: новий фактор еволюції. Нез’ясовані популяційно-генетичні наслідки / Т.Т.Глазко, В.І.Глазко // Вісник НАН України .- 2006 .- №4(16) .- С. 39-51.
16. Глазко В.І. Популяційно-генетичні наслідки екологічних катастроф (на прикладі аварії на ЧАЕС) / В.І.Глазко, Т.Т.Глазко // Вісник аграрної науки .- 2014 .- №7 .- С. 70-76.
17. Коновалов В.С. Генетические аспекты Чернобыльской катастрофы – 25 лет спустя / В.С.Коновалов // Екологічний вісник .- 2011 .- №1 .- С. 10-12.
18. Гузій А.І. До питання впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на тваринний світ центрального Полісся / А.І.Гузій // Екологічний вісник .- 2015 .- №3 .-С. 26-27.
19. Оцінка надходження 137Сs і 90Sr в організм дійних корів на радіоактивно забруднених агроландшафтах Центрального Лісостепу у віддалений період Чорнобильської катастрофи / О.І. Розпутній І.В. Перцьовий В.Ю. Герасименко та ін. // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник наук. праць. - 2018. – № 2 (145). – С. 62 – 71.
20. Перцьовий І.В. Участь організму великої рогатої худоби в міграції 137Cs та 90Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах лісостепової зони / І.В.Перцьовий // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник наукових праць .- Біла Церква: БНАУ, 2013 .- Вип.9(103) .- С. 75 – 79.
21. Ковальова С.П. Виробництво радіологічно безпечної продукції птахівництва на радіаційно забрудненій території / С.П.Ковальова // Агроекологічний журнал .- 2016 .- №1 .- С. 63-70.
22. Радіоекологічна оцінка та прогнозування забруднення овочевої продукції, отриманої у селах центрального лісостепу України радіонуклідами 137Cs і 90Sr: віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС / В.Ю.Герасименко, О.І.Розпутній, І.В.Перцьовий та ін.// Ukrainian Journal of Ecology .- 2017 .- №7(3) .- С. 246 – 250.
23. Оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на ЧАЕС / Г.М.Чоботько, В.П.Ландін, Л.А.Райчук та ін. // Вісник аграрної науки - 2015 .- № 7 .- С. 54-58.
24. Пристер Б.С. Решение проблем сельскохозяйственной радиологии на териториях, загрязненных после аварии на Чернобыльской АЭС / Б.С.Пристер .- Вісник аграрної науки .- 2011 .- № 4 .- С. 29-33.
25. Булигін С.Ю. Сучасний етап мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи / С.Ю.Булигін, О.І.Бондар, О.І.Дутов, В.О.Кашпаров // Вісник аграрної науки .- 2012 .- № 7 .- С. 54-58.
26. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України. За ред. Носка Б.С., Прістера Б.С., Лободи М.В. Київ, "Урожай".- 333с.
