БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ІНДЕТЕРМІНАНТНИХ ГІБРИДІВ ПОМІДОРУ В СКЛЯНИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-160Ключові слова:
помідор, скляна зимова теплиця, гібриди, сорто-підщепні комбінування, коефіцієнт біоенергетичної ефективностіАнотація
Метою дослідження було встановлення біоенергетичної ефективності вирощування індетермінантних гібридів помідора у скляних зимових теплицях. Експериментальні дослідження включали три окремі напрями: 1) добір індетермінантних гібридів помідора для умов зимових теплиць; 2) оцінювання ефективності сорто-підщепних комбінувань індетермінантних гібридів; 3) визначення впливу способів формування рослин на продуктивність та біоенергетичну ефективність гібриду Мерліс F1. Встановлено, що під час вирощування індетермінантних гібридів помідора у зимових скляних теплицях основними статтями енергетичних витрат є опалення та електроенергія (63,0 %) і трудові ресурси (22,2 %). Застосування гібридів Максімато F1, Мерліс F1 та Тореро F1 сприяє підвищенню енергії, акумульованої в урожаї, на 15,3–24,7 % та збільшенню коефіцієнта біоенергетичної ефективності до рівня 2,01–2,08. Використання сорто-підщепних комбінувань (прищепи Мерліс F1 та Тореро F1 на підщепах Максіфорт F1, ТД-1 F1 та Емперадор F1) забезпечує підвищення енергетичного потенціалу врожаю на 11,5–22,6 % (на 3,94–8,38 МДж/м²) та формування коефіцієнта біоенергетичної ефективності на рівні 2,15–2,55. За вирощування гібриду Мерліс F1 з формуванням рослин у два стебла (після 3-ї китиці на кожній другій рослині у маті та після 9-ї — на кожній четвертій) відзначено істотне зростання акумульованої в урожаї енергії (на 16,9 %), що забезпечує отримання коефіцієнта біоенергетичної ефективності 2,28. Запропоновані технологічні прийоми доцільно впроваджувати у практику овочівництва закритого ґрунту в Україні.
Посилання
1. Marx-Pienaar N.J.M.M., Erasmus A.C. Status consciousness and knowledge as potential impediments of household’s sustainable consumption practices of fresh produce amidst times of climate change. International Journal of Consumer Studies. 2014. 38(4). Р. 419-426. DOI: 10.1111/ijcs.12111.
2. Egea I., Estrada Y., Flores F.B., Bolarín M.C. Improving production and fruit quality of tomato under abiotic stress: Genes for the future of tomato breeding for a sustainable agriculture. Environmental and Experimental Botany. 2022. 204. Р. 105086. DOI: 10.1016/j.envexpbot.2022.105086
3. Capobianco-Uriarte M. D. L. M., Aparicio J., De Pablo-Valenciano J., Casado-Belmonte M. D. P. The European tomato market. An approach by export competitiveness maps. PloS one. 2021. 16(5). e0250867
4. Popescu, A. Some considerations on vegetables and tomatoes production and consumption in Romania in the period 2007-2014. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture & Rural Development. 2016. 16(3). Р. 277-284.
5. Jerca I.O., Smedescu C. A decade of change in europe’s tomato greenhouses: insights and trends. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2023. 23 (4). Р. 431-436.
6. Ilić Z. S., Kapoulas N., Šunić L. Tomato Fruit Quality from Organic and Conventional Production. InTech. 2014. DOI: 10.5772/58239
7. Branthome F.X. Worldwide (total fresh) tomato production in 2021. 2023. https://www.tomatonews.com. Accessed on 29.04.2024.
8. Parry M. A., Hawkesford M. J. Food security: increasing yield and improving resource use efficiency. Proceedings of the nutrition Society. 2010. 69(4). Р. 592-600
9. Iancu T., Petre I. L., Tudor V. C., Micu M. M., Ursu A., Teodorescu F. R., Dumitru E. A. A Difficult Pattern to Change in Romania, the Perspective of Socio-Economic Development. Sustainability. 2022. 14(4). 2350.
10. Maja M. M., Ayano S. F. The impact of population growth on natural resources and farmers’ capacity to adapt to climate change in low-income countries. Earth Systems and Environment. 2021. 5. Р. 271-283.
11. Pretty J. Agricultural sustainability: concepts, principles and evidence. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2008. 363(1491). Р. 447-465.
12. Becerril H., De los Rios I. Energy efficiency strategies for ecological greenhouses: experiences from Murcia (Spain). Energies. 2016. 9(11). Р. 866.
13. Peet M. M., Welles G. Greenhouse tomato production. In Tomatoes (pp. 257-304). Wallingford UK: CABI Publishing. 2005.
14. LaPlante G., Andrekovic S., Young R. G., Kelly J. M., Bennett N., Currie E. J., Hanner R. H. Canadian greenhouse operations and their potential to enhance domestic food security. Agronomy. 2021. 11(6). Р. 1229.
15. Pardossi A., Tognoni F., Incrocci L. Mediterranean greenhouse technology. Chronica horticulturae. 2004. 44(2). Р. 28-34.
16. Jaramillo N., Eliecer J., Sánchez L., Germán D., Rodríguez V., Aguilar P.A. et al. Tecnología para el cultivo de tomate bajo condiciones protegidas. CORPOICA, Bogotá, Colombia, 2012. 482 p.
17. Kumar B. Technical Standards for Naturally Ventilated, Fan & Pad Green House and Shade Net House. Ministry of Agriculture, Gurgaon, India. 2011.
18. Sato S., Peet M.M., Thomas J.F. Physiological factors limit fruit set of tomato (Lycopersicon esculentum Mill.) under chronic, mild heat stress. Plant Cell Environ. 2000. 23(7). Р. 719-726. DOI: 10.1046/j.1365-3040.2000.00589.x
19. Van Ploeg D., Heuvelink E. Influence of sub-optimal temperature on tomato growth and yield: A review. J. Hortic. Sci. Biotechnol. 2005. 80(6). Р. 652-659. DOI: 10.1080/14620316.2005.11511994
20. Alsamir M., Mahmood T., Trethowan R., Ahmad N. An overview of heat stress in tomato (Solanum lycopersicum L.). Saudi J. Biol. Sci. 2021. 28(3). Р. 1654-1663. DOI: 10.1016/j.sjbs.2020.11.088.
21. Jitpong P., Jannoi J., Sastawittaya W., Mega R., Chulaka P., Thussagunpanit J. Impact of greenhouse height on growth, physiological changes, and yield of two cherry tomatoes (Solanum lycopersicum) cultivars. Thai J. Agric. Sci. 2025. 58(1). Р. 1-16.
22. Бондаренко Г.Л., Яковенко К.І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Харків: Основа, 2011. 369 с.
23. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник. в 2 кн. Книга 2. Статистична обробка результатів досліджень. / А.О. Рожков, В.К. Пузік, С.М. Каленська та ін. Харків: Мацдан, 2016. 314 с.
24. Djidonou D., Simonne A. H., Koch K. E., Brecht J. K., Zhao X. Nutritional Quality of Field-grown Tomato Fruit as Affected by Grafting with Interspecific Hybrid Rootstocks. HortScience. 2016. 51(12). Р. 1618–1624. DOI: 10.21273/HORTSCI11275-16.
25. Dorais M., Ehret D.L., Papadopoulos A.P. Tomato (Solanum lycopersicum) health components: From the seed to the consumer Phytochem. Rev. 2008. 7. Р. 231-250.
26. Kabas A., Celik I. Effect of newly developed interspecific hybrid rootstocks on mineral nutrient composition and fruit quality in tomato (Solanum lycopersicum L.). Acta Alimentaria. 2021. 50(3). Р. 383-392. DOI: 10.1556/066.2021.00009
27. Djidonou D., Zhao X., Brecht J.K., Cordasco K.M. Influence of interspecific hybrid rootstocks on tomato growth, nutrient accumulation, yield, and fruit composition under greenhouse conditions. HortTechnology. 2017. 27(6). Р. 868–877.
