Change in productivity indicators of spring camelina varieties under the influence of additional nutrition with different sowing methods
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-23Keywords:
spring camelina, variety, mineral fertilizer, plant growth regulator, productivity element, yieldAbstract
According to three years of research, the influence of mineral fertilizers and growth regulators under different sowing methods on the productivity of spring camelina varieties has been established.
Problem statement. Increasing the yield of spring camelina requires the use of modern cultivation technologies, which are primarily based on the introduction of high-yielding varieties and the scientifically grounded application of mineral fertilizers and growth regulators. An additional important element of advanced technologies is the optimal spatial arrangement of plants in the crop stand, determined by row spacing.The aim of the research was to determine the specific features of productivity formation in spring camelina under the influence of mineral fertilizers, plant growth regulators, and sowing methods in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine.
Research methods. The study was conducted in 2023–2025 at the experimental field of the Institute of Oilseed Crops in the Zaporizhzhia district of Zaporizhzhia region. To address the research objectives, a four-factor field experiment was carried out. Factor A – row spacing (2 variants). Factor B – application of mineral fertilizers (4 variants). Factor C – variety (2 variants). Factor D – application of growth regulators (4 variants). The total number of experimental variants was 64. Replication was threefold. The establishment of the experiment, accounting, measurements, and accompanying observations were conducted according to standard field experiment methodologies.
Research results. The number of seeds per plant in spring camelina was higher when sown with 70-cm row spacing in both varieties. Under the influence of mineral fertilizers and growth regulators, this indicator increased by: 1–20 and 1–18 seeds, respectively, for the variety Prestyzh; and by 1–37 and 1–32 seeds for the variety Slavutych.The seed weight per plant of spring camelina, depending on the variant of mineral fertilizer and growth regulator application, was higher under 70-cm row spacing by 0.04–0.06 g in the variety Prestyzh and by 0.06–0.08 g in the variety Slavutych. Under the influence of mineral fertilizers and growth regulators, seed weight per plant increased by 0.01–0.07 g and 0.01–0.04 g, respectively, in both varieties.The 1000-seed weight of spring camelina in the varieties Prestyzh and Slavutych was higher by 0.03–0.08 g and 0.02–0.05 g, respectively, under the wide-row sowing method. Under the influence of mineral fertilizers, the 1000-seed weight increased by 0.02–0.14 g in Prestyzh and by 0.01–0.10 g in Slavutych. Under the influence of growth regulators, the 1000-seed weight increased, depending on the nutrient background and sowing method, by 0.01–0.04 g in Prestyzh and by 0.01–0.03 g in Slavutych.
Conclusions. The highest yield of spring camelina was obtained for the varieties Prestyzh – 1.32 t/ha and Slavutych – 1.40 t/ha when sown with 15-cm row spacing, combined with the application of mineral fertilizers at a rate of N40P40К40 and spraying the crop with the growth regulator Rost-koncentrat at the rosette stage. The yield increase amounted to 0.02–0.21 t/ha from the use of mineral fertilizers and 0.02–0.11 t/ha from the application of growth regulators.
References
1. Москва І. С. Стан та перспективи вирощування рижію ярого на півдні Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип. 1. С. 99–109.
2. Hryhoriv Y, Lyshenko M, Butenko A, Nechyporenko V, Makarova V, Mikulina M, Bahorka M, Tymchuk D, Samoshkina I, Torianyk I Competitiveness and Advantages of Camelina sativa on the Market of Oil Crops. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2023. 24(4). Р. 97–103 DOI: 10.12912/27197050/161956
3. Вахненко С. В., Поляков О. І. Формування продуктивності рижію ярого при застосуванні біостимуляторів та регуляторів росту рослин в умовах Південного Степу України. Науково-технічний бюл. ІОК НААН. 2011. Вип. 16. С. 103–107.
4. Шевченко І. А., Поляков О. І., Ведмедєва К. В., Комарова І. Б. Рижій, сафлор, кунжут. Стратегія виробництва олійної сировини в Україні (малопоширені культури). Інститут олійних культур НААН України. Запоріжжя: СТАТУС, 2017. 40 с.
5. Вахненко С. В. Ефективність застосування мінеральних добрив при вирощуванні рижію ярого в умовах Степу України. Науково-технічний бюл. ІОК НААН. 2014. Вип. 21. С. 80−83.
6. Гамаюнова В. В., Москва І. С. Продуктивність рижію ярого на чорноземі південному під впливом сучасних регуляторів росту. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2016. № 1. С. 75−82.
7. Гамаюнова В. В., Москва І. С. Складові структури та врожайність насіння рижію ярого на півдні Степу України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2017а. № 2 (61). С. 29−34.
8. Гамаюнова В. В., Москва І. С. Вплив регуляторів росту на площу листкової поверхні рижію ярого. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017б. № 3. С. 82−92.
9. Гамаюнова В. В., Москва І. С., Аверчев О. В. Економічна ефективність вирощування рижію ярого за оптимізації живлення в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. 2018. № 104. С. 27−34.
10. Расадіна І. Ю. Ефективність використання мінеральних добрив під ярий ячмінь на вилугованому чорноземі. Агрохімія та ґрунтознавство. 2015. т. 83 С. 107−110.
11. Григорів Ю., Бутенко А., Нечипоренко В., Лишенко М., Устик Т., Зубко В., Макаренко Н., Муштай В. Економічна ефективність вирощування рижію посівного з оптимізацією живлення в умовах Передкарпаття України. Журнал сільськогосподарських наук. 2021. № 32(2) С. 232–238 DOI: 10.15159/jas.21.33
12. Григорів Ю., Бутенко А., Козак М., Татаринова В., Бондаренко О., Ноздріна Н., Ставицький А., Бордун Р. Структурні компоненти та врожайність Camelina sativa в Україні. Сільське та лісове господарство. 2022. № 68(3). С. 93–102 DOI: 10.17707/AgricultForest.68.3.07
13. Лихочвор А. М. Урожайність рижії ярогого і олійних культур в умовах Західного Лісостепу. Вісник Сумського національного аграрного університету. Ахрономія і біологія. 2017 № 2 (33) С. 117–120.
14. Кононенко Л. М. Продуктивність рижію і ріпаку ярого залежно від сортових особливостей у Правобережному Лісостепу України. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2021. Вип. 29. С. 160–168 DOI: 10.47414/np.29.2021.247437
15. Григорів Я.Я. Економічна ефективність вирощування рижію ярого в умовах Прикарпаття. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012 № 1. С. 198–200.
16. Imbrea F, Jurcoane S, Halmajan H, Duda M, Botos L Camelina sativa: a new source of vegetal oils. Romanian Biotechnological Letters. 2011. 16(3) Р. 6263–6270.
17. Solis A, Vidal I, Paulino L, Johnson BL, Berti MT Camelina seed yield response to nitrogen, sulfur, and phosphorus fertilizer in South Central Chile. Industrial Crops and Products. 2013. 44. Р. 132–138 DOI:10.1016/j.indcrop.2012.11.005
18. Ozer Н. Влияние густоты стояния растений на рост, урожай и компонентов урожая. Реферативный журнал. Турция, 2004. JST 6. С. 70.
19. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М., Пузік Л. М., Попов С. І., Музафаров Н. М., Бухало В. І., Криштоп Є. А. Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016a. 316 с.
20. Сайко В. Ф., Камінський В. Ф., Вишнівський П. С., Губенко Л. В., Корнійчук М. С., Буслаєва Н. Х., Шляхтуров Д. С. Особливості проведення досліджень із хрестоцвітими олійними культурами. Київ. 2011. 76 с.
21. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М., Пузік Л. М., Попов С. І., Музафаров Н. М., Бухало В. І., Криштоп Є. А. Статистична обробка результатів ахрономічних досліджень. Харків: Майдан. 2016b. 342 с.
