ВПЛИВ ОРГАНІЧНОГО ДОБРИВА «БІО-ГЕЛЬ» НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ ПРОРОСТКІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-1-53Ключові слова:
пшениця, посухостійкість, обробка насіння, маса проростків, співвідношення мас коренів та надземної маси, вологість рослинАнотація
Мета та завдання. У науковій статті було поставлено завдання дослідити посухостійкість рослин озимої пшениці з використанням органічного добрива «Біо-Гель» та визначити здатність до накопичення сухої речовини в проростках під впливом стресу від посухи. Наведено результати досліджень впливу органічного добрива «Біо-Гель» на посухостійкість проростків озимої пшениці. Відповідно до лабораторних випробувань встановлено, що обробка насіння органічним добривом «Біо-Гель» в різних нормах сприяла кращому розвитку рослин, вищій вологопоглинальній здатності коренів, більш активному розвитку рослин у порівнянні з контрольною групою.
Рослини озимої пшениці сорту Етана вирощували в посудинах на 800 г сухого субстрату (стерильний кварцовий пісок) в лабораторних умовах при вологості повітря 70–75 %, та природній освітленості 20 тис. лк за природного фотоперіоду. Вологість субстрату на початку досліду була 70% від повної волого-ємності. Кількість рослин на посудину – 20 шт., повторність кожного варіанта – 4. У фазі 2–3 листків в дослідних варіантах (інокуляція насіння добривом) вологість ґрунту знижували до 25% ПВ і підтримували на цьому рівні протягом 7 діб імітуючи тривалу посуху. Додатково проаналізовано вологість рослин і виявлено зростання вологості рослин у варіантах з різними нормами обробки насіння органічним добривом «Біо-Гель» порівняно з контрольною групою рослин.
Проведене дослідження має практичну цінність, оскільки встановлює взаємозв’язок між дозою органічного добрива «Біо-Гель», яку використано для обробки насіння озимої пшениці, та посухостійкістю проростків, масою їх кореневої системи, вологістю рослин. В результаті дослідження виявлено, що обробка насіння органічним добривом «Біо-Гель» сприяє значно кращому розвитку кореневої системи, що підтверджується значенням коефіцієнтом посухостійкості, і для рослин насіння яких обробили препаратом в нормі 2,0 л/10 л води становить 0,51 проти 0,42 на контролі. Розвиток кореневої системи на даному етапі має вирішальне значення, так як від цього буде залежати живлення та споживання вологи в подальшому розвитку рослин. Також кращій розвиток кореневої системи сприяє кущенню зернових, що є основною складовою їх продуктивності. Таким чином, доведено сприятливий вплив обробки насіння пшениці органічним добривом «Біо-Гель» на посухостійкість проростків пшениці озимої.
Посилання
1. Melanie J.B. “Drought and Resprouting Plants.” The New Phytologist, 2015. Vol. 206, № 2. Р. 583–589. JSTOR, https://www.jstor.org/stable/newphytologist.206.2.583.
2. Feng, Wei, et al. “Growing Out of Stress: The Role of Cell- and Organ-Scale Growth Control in Plant Water-Stress Responses.” The Plant Cell. 2016. Vol. 28, № 8. Р. 1769–1782. JSTOR, https://www.jstor.org/stable/plantcell.28.8.1769.
3. Akram M.S., Shahid M., Tariq M. et al. Deciphering Staphylo-coccus sciuri SAT-17 Mediated Anti-oxidative Defense Mechanisms and Growth Modulations in Salt Stressed Maize (Zea mays L.). Front. Microbiol. 2016. № 7. P. 867. https://doi.org/10.3389/fmicb.2016.00867
4. Backer R., Rokem J.S., Ilangumaran G. et al. Plant Growth-Promoting Rhizobacteria: Context, Mechanisms of Action, and Roadmap to Commercialization of Biostimulants for Sustainable Agriculture. Front. Plant Sci. 2018. №. 9. P. 1473. https://doi.org/10.3389/fpls.2018.01473
5. Баранський Д. Як керована синергія ризосферних мікроорганізмів може покращити ефективність сучасного землеробства (повернення до природи). Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія Агрономія. 2023. № 27. С. 157–162. https://doi.org/10.31734/agronomy2023.27.157
6. Позакореневе підживлення / В.С. Кочмарський, В.П. Кавунець, А.А. Сіроштан [та ін.]. Насінництво. 2014. № 5. С. 5–7.
7. Odum E.P., Barrett G.W. Fundamentals of Ecology, 5th Edn. Belmont, USA: Thomson Brooks/Cole. 2005. 598 p.
8. Bulgarelli D., Schlaepp K., Spaepen S., Ver Loren van Themaat E., and Schulze-Lefert P. Structure and functions of the bacterial microbiota of plants. Annu. Rev. Plant Biol. 2013. 64. P. 807–838. https://doi.org/10.1146/annurev-arplant-050312-120106
9. Drogue B., Dore H., Borland S., Wisniewski-Dyé F., Prigent-Combaret C. Which specificity in cooperation between phytostimulating rhizobacteria and plants? Res. Microbiol. 2012. 163, P. 500–510. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2012.08.006
10. Parniske M. Arbuscular mycorrhiza: the mother of plant root endosymbioses. Nat. Rev. Microbiol. 2008. № 6. Р. 763–775. https://doi.org/10.1038/nrmicro1987
11. Masson-Boivin C., Giraud E., Perret X., Batut J. Establishing nitrogen-fixing symbiosis with legumes: how many rhizobium recipes? Trends Microbiol. 2009. № 17, Р. 458–466. https://doi.org/10.1016/j.tim.2009.07.004
12. Barea J.M., Pozo M.J., Azcón R., Azcón-Aguilar C. Microbial co-operation in the rhizosphere. J. Exp. Bot. 2005. № 56. Р. 1761–1778. https://doi.org/10.1093/jxb/eri197
13. Петриченко В.Ф., Земляний О.І. Вологозабезпечення озимої пшениці: проблеми дефіциту і можливості технологій. Агроном. 2007. № 4. С. 102–104.
14. Bryla D.R., Duniway J.M. The influence of the mycorrhiza Glomus etunicatum on drought acclimation in sunflower and wheat Physiol. Plant. 1998. Vol. 104. P. 87–96.
15. Benizri E., Baudoin E., Guckert A. Root colonization by inoculated plant growth promoting rhizobacteria. Biocontrol Sci. Technol. 2001. Vol. 11. P. 557–574. https://doi.org/10.1080/09583150120076120
16. Compant S., Clément C., Sessitsch A. Plant growth-promoting bacteria in the rhizo- and endosphere of plants: their role, colonization, mechanisms involved and prospects for utilization. Soil Biol. Biochem. 2010. Vol. 42, P. 669–678. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2009.11.024
17. Dutta S., Podile A.R. Plant growth promoting rhizobacteria (PGPR): the bugs to debug the root zone. Crit. Rev. Microbiol. 2010. № 36. Р. 232–244. https://doi.org/10.3109/10408411003766806
18. Xu Ling, et al. “Drought Delays Development of the Sorghum Root Microbiome and Enriches for Monoderm Bacteria.” Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2018. Vol. 115. № 18. P. 4284–4293. JSTOR, https://www.jstor.org/stable/26508777
19. Байрак Н. Гумісол – елемент біоорганічного землеробства. Пропозиція. 2002. № 6. С. 54.
20. Дубовик Д.Ю., Олефіренко Б.А. Ефективність застосування біодобрив на посівах пшениці озимої. Миронівський вісник. 2016. Вип. 2. С. 241–248.
