Dynamics of leaf area formation in corn hybrids of different maturity groups depending on foliar fertilization
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413-7642-2025-2-8Keywords:
corn, hybrid, growth stimulants, water-soluble fertilizers, anti-stress agent, foliar feeding, leaf areaAbstract
The results of two years of research on the effect of foliar fertilization on the dynamics of leaf area formation in corn hybrids of different maturity groups: P 7818, DKS 3730, and DKS 4541 are presented.
Formulation of the problem. Research into the possibility of regulating the formation of the leaf surface of corn crops through foliar feeding will significantly improve the accumulation of plastic substances in the process of photosynthetic activity of crops. That is why research in this area is relevant and timely.
The aim of the research was to determine the effect of foliar feeding with products of different bases on the dynamics of leaf area formation and the size of the rolled leaf of corn hybrids of different maturity groups.
Research methods. A two-factor field experiment was set up using the split-plot method in four replicates. The first-order plots (factor A) consisted of three modern corn hybrids of different maturity groups: early-maturing P 7818 (FAO 240); medium-early DKS 3730 (FAO 280) and medium-maturing DKS 4541 (FAO 380).
The second-order plots were seven variants of foliar feeding with various combinations of water-soluble fertilizers and stimulants-antistressants: I – control (spraying of experimental plots with water); II – foliar feeding with a mixture of urea (N10) and Nanovit complex fertilizer (1.5 l/ha) in the 14-16 microphase; III – foliar feeding with a mixture of urea (N10) and Nanovit complex fertilizer (1.5 l/ha) in the 16-18th microphase; IV – II + III; V – foliar feeding with a mixture of urea (N10) and Nanovit complex fertilizer (1.5 l/ha) and Quantum AminoMax anti-stress agent (1.0 l/ha) during the 14-16th and 16-18th microphases; VI – V + addition to the tank solution during the first feeding of zinc fertilizer Partner (1.0 l/ha); VII – V + addition to the tank solution during the first and second feeding of zinc fertilizer Partner (1.0 l/ha). The area of the sowing plot was 140 m2, and the accounting area was 100 m2.
Research results. It has been established that both the maturity group of hybrids and foliar fertilization affect the leaf area of corn crops. Among the hybrids studied, the medium-maturing hybrid DKS 454 formed the largest leaf area in all phases of the study. In particular, during the 33rd, 65th, 75th, and 85th microphases according to the BBCH classification, the leaf area of this hybrid averaged 25.9 thousand m2/ha, 37.6, 35.1, and 31.6 thousand m2/ha, respectively, over the years.
All studied variants of two foliar feedings ensured the formation of a significantly higher leaf surface area of all corn hybrids during the 33rd, 65th, 75th, and 85th micro-phases, with the largest area observed in the variants of two foliar feedings during the 14-16th and 16-18th microphases with a mixture of urea at a dose of 21 kg/ha, Nanovit complex fertilizer at a dose of 1.5 l/ha, and Quantum AminoMax stimulant-antistressant at a dose of 1.0 l/ha. The increase in leaf area of the studied corn hybrids in all phases of the study compared to the control was 12–15%. The addition of Partner zinc fertilizer to this solution did not provide a further increase in leaf area for any of the studied hybrids.
The area of the attached leaf of all corn hybrids was largest in the variants of foliar feeding with a combination of all products (urea, Nanovit, Quantum AminoMax, Partner), while it did not differ significantly from the variant where a solution of three products was applied (without the addition of Partner zinc fertilizer). In these variants, the area of the attached leaf of corn hybrids P 7818, DKS 3730, and DKS 4541 averaged 420.7-421.6 cm2, 541.6-545.6 cm2, and 547.0-550.1 cm2, respectively, over two years of research.
Conclusions. Therefore, in order to form a larger leaf surface area of crops, which creates more favorable conditions for the formation of higher corn grain yields of different maturity groups, it is advisable to carry out two foliar feedings during the 14-16 and 16-18 microphases according to the international BBCH classification with a solution of urea at a dose of N10, complex water-soluble fertilizer Nanovit at a dose of 1.5 l/ha, and stimulator-antistressant Quantum AminoMax 200 at a dose of 1.0 l/ha.
References
1. Зінченко О.І. Рослинництво: підручник. Вид. третє, доповнене і перероблене. Умань: Видавець «Сочінський М.М.». 2016. 612 с.
2. Паламарчук В.Д. Вплив позакореневих підживлень на вміст хлорофілу у гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Сільське господарство та лісівництво. 2019. № 3 (14). С. 43–53. https://doi.org/10. 37128/2707-5826-2019-3-4
3. Паламарчук В.Д., Колісник О.М. Сучасна технологія вирощу-вання кукурудзи для енергоефективного та екологобезпечного розвитку сільських територій: монографія. Вінниця: ТОВ Друк, 2022. 372 с.
4. Паламарчук В.Д., Коваленко О.А. Вплив позакореневих підживлень на формування площі листкової поверхні гібридів кукурудзи. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. № 2. С. 32–38.
5. Сонько Р.С., Марченко О.А., Стародуб М.Ф., Коломієць В.М. Вплив технології вирощування на показники індукції флуоресценції хлорофілу за вирощування рослин кукурудзи. Науковий вісник НУБіП України. 2012. № 178. С. 127–132.
6. Ярошко М., Штангела Й. Кукурудза – основні вимоги до вирощування. Агроном. 2012. № 2(36). C. 138–140.
7. Надь Янош. Кукурудза. Вінниця: ФОП Д. Корзун, 2012. 580 с.
8. Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Каленська С.М., Єрмакова Л.М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин: підручник. Вінниця, 2013. 713 с.
9. Городній М.М., Павлик Р.М. Вплив систематичного використання добрив в сівозміні на формування асиміляційного апарату посівів та продуктивність кукурудзи на силос. Науковий вісник НУБіП України. Київ, 2010. № 149. С. 54–60.
10. Сонько Р.С., Марченко О.А., Стародуб М.Ф., Коломієць В.М. Вплив технології вирощування на показники індукції флуоресценції хлорофілу за вирощування рослин кукурудзи. Науковий вісник НУБіП України. 2012. №178. С. 127–132.
11. Філіпов Г.Л. Аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу. Зберігання і переробка зерна. 2010. № 10(136). C. 21–23.
12. Ковальчук І. Критерії підбору гібридів кукурудзи для різних умов вирощування. Farmer the Ukrainian. 2015. №12(72). С. 82–84.
13. Дудка М., Черчель В. Позакореневе підживлення: необхідність чи альтернатива? Журнал Пропозиція. 2014. № 6. C. 64–69.
14. Коваленко О.А., Хоненко Л.Г. Вплив мікродобрив та бактеріальних препаратів на врожайність кукурудзи цукрової за вирощування в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Херсон: ХДАУ. 2011. № 74. С. 68–71.
15. Паламарчук В.Д., Соломон А.М. Дослідження формування площі асиміляційної поверхні у кукурудзи залежно від позакореневих підживлень. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 92. С. 82–94. https://doi.org/10. 31073/kormovyrobnytstvo202192-08
16. Пастернак В. Елементи мінерального живлення рослин. 2015. УкрАгроРесурс. 30 с.
17. Дудка М., Шевченко О. Мікродобрива й кукурудза. Farmer the Ukrainian. 2016. № 5(77). С. 68–69.
18. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
19. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. й ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
20. Філіпов Г.Л., Черчель В.Ю., Максимова Л.О. Оцінка генотипів кукурудзи на стійкість до загущення посівів. Агроном. 2015. №1(47), лютий. С. 28–29.
21. Сметанська І.М. Фізіолого-агрохімічні аспекти формування врожаю та якості кукурудзи на силос. Збірник наукових праць ВДАУ. Вінниця, 2000. Вип. 7. С. 57–65.
