ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО НА ЗЕРНО
Ключові слова:
тритикале озиме, сорт, система удобрення, урожайність, зерно, якістьАнотація
Наведено результати досліджень щодо вирощування тритикале озимого в сучасних умовах розвитку сільського господарстві. Обґрунтовано його біологічні властивості та окремі технологічні прийоми вирощування на основі використаних літературних джерел. Тритикале культура, яка поєднує високий потенціал продуктивності пшениці з підвищеними адаптивними властивостями жита, є ефективним шляхом розв’язання проблем забезпечення потреб населення в екологічно чистих продуктах харчування, а тваринництва – у високоякісних кормах.
Тритикале є культурою яку можна вирощувати в різних ґрунтово-кліматичних зонах, багатофункціонального використання, яка зайняла своє місце в структурі виробництва рослинницької продукції. Потенційна врожайність кращих сортів тритикале перевищує 10,0 т/га. Збільшенню площі посівів культури тритикале в Україні сприятиме розширенню можливостей у використанні зерна на харчові, технічні і кормові цілі. Тритикале озиме є інтенсивною культурою з досить високою ресурсоємністю технології, яка в умовах достатнього зволоження і забезпечення елементами живлення формує високий рівень урожайності. Необхідною умовою забезпечення стабільних врожаїв зерна тритикале є внесення мінеральних добрив, при цьому рівні їх застосування залежать від типу ґрунту і його родючості. Мінеральні добрива позитивно впливають на перезимівлю культури, рівень кущення, ріст і розвиток, фотосинтетичну діяльність, продуктивність та якість зерна. Встановлено, що основна увага повинна бути звернута на оптимізацію азотного живлення. Ефективним способом забезпечення збалансованого живлення рослин і усунення явища дефіциту тих чи інших мікроелементів є позакореневе листкове підживлення у фази інтенсивного росту і розвитку та формування урожайності зерна. Варто зазначити, що поєднання допосівної обробки насіння й позакореневого підживлення рослин тритикале забезпечує найбільшу ефективність.
Таким чином, культура тритикале озимого має зайняти свою нішу в структурі посівних площ та забезпечити збільшення виробництва високоякісного зерна.
Посилання
1. Діордієва І. П., Рябовол Я. С., Рябовол Л. О., та ін. Селекційне вдосконалення тритикале за використання пшениці сельта : монографія. за ред. Л. О. Рябовол. Умань : Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2019. 214 с.
2. Щипак Г. В. Теоретичні основи селекції гексаплоїдних тритикале на адаптивність, урожайність та якість. : дис. … д-ра с.-г. наук : 06.01.05. Харків, 2021. с. 446.
3. Васильєв С. В. Народногосподарське значення тритикале та перспективи його використання для розширення сировинної бази харчових виробництв. Зернові продукти і комбікорми. 2016. Вип. 62, I.2. С. 13–18.
4. Ретьман С. В., Ключевич М. М. Хвороби листя тритикале та спельти в Поліссі України. Агроекологічний журнал. 2017. № 1. С. 72–75.
5. Господаренко Г. М., Любич В. В. Хлібопекарські властивості зерна тритикале ярого за різних норм і строків внесення азотних добрив. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 1. С. 6–9.
6. Олійничук С. Шматкова Г., Маринченко Л. Культура невибаглива, але перспективна. Харчова і переробна промисловість. 2004. № 4. С. 10–12.
7. Гіска В. С. Озимі проміжні посіви. The Ukrainian farmer. 2011. № 8. С. 20–22.
8. Шевченко В. Е., Гончаров С. В. Тритикале – культура багатоцільового використання. URL: http://www.fadr.msu.ru/fadrnews/messages/2079.html (дата звернення: 8.02. 2024).
9. Любич, В. В., Желєзна, В. В., Стратуца Я. С. Перспективи використання тритикале в хлібопекарській промисловості. Таврійський науковий вісник. 2022. № 3. 133–143.
10. Рожков А. О. Пузік В. К. Польова схожість і виживаність рослин тритикале ярого за різних варіантів ценотичної напруги. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3 (25). С. 123–127.
11. Рибалка О. Тритикале заслуговує на більш пильну увагу. http://www.agroprofi.com.ua/statti/1909-trytykale-zasluhovuye-na-bilsh-pylnu-uvahu (Дата звернення 8.02.2024).
12. Щипак Г. В. Петрова А. П., Шевченко Е. Н., Щипак В. Г. Результати селекції озимого тритикале на врожайність, зимостійкість і якість зерна. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2010. Вип. 9. С. 179–188
13. Тритикале в Україні. Білітюк А. П., Гірко В. С., Каленьска С. М., Андрушків М. І. Київ, 2004. 376 с.
14. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П В. Зерновиробництво. Львів: НВФ Укр. технології, 2008. 624 с.
15. Формування продуктивності тритикале ярого в лівобережному Лісостепу України: монографія / А. О. Рожков та ін. Х. : Майдан, 2015. 354 с.
16. Юла В.М. Адаптивні технології вирощування зернових культур в Лісостепу. Адаптивні системи землеробства і сучасні агротехнології – основа раціонального землекористування, збереження і відтворення родючості ґрунтів; за ред. В.Ф. Камінського. Київ: ВП «Едельвейс», 2013. С. 255–267.
17. Єгупова Т. В., Романюк П. В. Сучасні технології вирощування тритикале озимого в Правобережному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 31–37. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 202007-04.
18. Волощук О. П., Волощук І. С., Глива В. В., Ковальчук О. І. Сортові ресурси, як фактор збільшення об’ємів виробництва високоякісного насіння тритикале озимого. Збалансоване природокористування: 2017. № 4. С. 53–58.
19. Діордієва І. П., Рябовол Я. С., Рябовол Л. О. Агробіологічний потенціал та походження сорту тритикале озимого Стратег. Наукові доповіді НУБіП України, 2019. № 2 (78).
20. Волощук О. П., Ковальчук О. І. Продуктивність сортів різних екологічних типів тритикале озимого за вирощування в зоні Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 17-30.
21. Веремеєнко С. І., Польовий В. М., Трушева С. С. Зміна складу та властивостей дерново-підзолистих ґрунтів Полісся України під впливом тривалого сільськогосподарського використання: монографія. Рівне. НУВГП. 2013. 180 с.
22. Савчук О. І., Мельничук А. О., Дребот О. В. Вплив системи удобрення на продуктивність тритикале озимого (Тriticosecale witt.) в умовах осушуваного дерново-підзолистого ґрунту Полісся. Зернові культури. Том 6. № 1. 2022. С. 116–123.
23. Єгуповат Т. В., Дибко М. І. Вплив елементів технології вирощування на формування врожайності та якості зерна тритикале озимого на дерново-підзолистих супіщаних грунтах Західного Полісся. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 43–51.
24. Свідерко М. Є., Шувар А. М., Беген Л. Л. Ефективність позакореневого підживлення тритикале озимого. Агротехнічні основи підвищення ефективності виробництва зерна тритикале у різних зонах України : матеріали наук.-прак. конф., 16–17 черв. 2010 р. Рокині : [Б. в.], 2010. С. 119–124.
25. Боровик С. О. Наукові основи технології вирощування жита озимого. Аграрні інновації. 2023. № 21. С. 22–28.
