ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ СУХОЇ РЕЧОВИНИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЛИСТКОВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413.7642.2026.1.233Ключові слова:
кукурудза, гібрид, суха маса рослин, фази росту, комплексні водорозчинні добрива, антистресанти, система удобренняАнотація
Анотація. Висвітлено та проаналізовано результати дворічних досліджень щодо впливу листкових підживлень різними сполученнями водорозчинних добрив і антистресантів на динаміку формування маси сухої речовини та масу структурних частин рослин кукурудзи гібридів різних груп стиглості перед збиранням врожаю.
Постановка проблеми. Листкове підживлення розглядається як однин з найбільш ефективних і швидких способів усунення дефіциту елементів живлення та покращення стійкості рослин до стресових факторів навколишнього середовища. Воно дозволяє оптимізувати мінеральне живлення та укріпити імунітет рослин, завдяки чому створюються кращі умови для наростання вегетативної маси рослин, формування елементів продуктивності та підвищення врожайності зерна кукурудзи. Виходячи з цього, метою роботи було визначення впливу листкових підживлень сумішами на основі інноваційних водороз-чинних добрив і антистресантів з різною кратністю внесення на динаміку формування маси сухої речовини та масу структурних частин рослин гібридів кукурудзи різних груп стиглості перед збиранням врожаю в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили протягом 2024 і 2025 рр. на базі СФГ «Горизонт-2» Білоцерківського району Київської області на чорнозему глибокому, середньо-суглинковому на лесовидному суглинку. Двохфакторний дослід закладали методом розщеплених ділянок у чотирьох повтореннях. Ділянками першого порядку були три гібриди кукурудзи: ранньостиглий Р7818 (ФАО 240); середньоранній ДКС 3730 (ФАО 280) і середньостиглий ДКС 4541 (ФАО 380). Ділянками другого порядку були сім варіантів листкових підживлень розчинами на основі комплексних водорозчинних добрив і антистресантів. Площа посівної ділянки другого порядку становила 140 м2. Результати. Встановлено, що проведення листкових підживлень розчинами на основі карбаміду (N10), комплексного водорозчинного добрива Nanovit (кукурудза) у разовій дозі – 1,5 л/га та антистресанту Квантум АміноМакс у разовій дозі 1,0 л/га, позитивно впливає на ріст і розвиток посівів кукурудзи, завдяки чому вони формують більшу суху масу рослин та більшу масу качана з зерном перед збиранням. У варіанті проведення двох листкових підживлень сполученням цих продуктів маса сухої речовини рослин з 1 м2, як і маса сухої речовини однієї рослини в усі мікрофази в які проводили обліки, була істотно вищою порівняно з варіантом де листкові підживлення не проводили. Від ранніх до пізніх мікрофаз розбіжність між масою сухої речовини рослин кукурудзи за впливу досліджуваних варіантів листкових підживлень зростала, що свідчить про позитивну динаміку і підвищення ефективності їх впливу. Зокрема, у середньому за два роки, у варіанті проведення двох листкових підживлень цією сумішшю препаратів, маса сухої речовини рослин кукурудзи гібриду ДКС4541 у 19-й мікрофазі була на 0,11 т/га, або на 5,1 % вищою порівняно з контролем, тоді як під час 82-ї мікрофази – на 1,96 т/га, або майже на 14,0 %. Схожа закономірність відмічалася і за показниками маси сухої речовини однієї рослини. Додавання до бакового розчину цинкового хелатного добрива Partner, з точки зору впливу на формування маси сухої речовини рослин кукурудзи досліджуваних гібридів, не показало істотного впливу на її збільшення. Маса качана з зерном перед збиранням врожаю найбільшою також була у варіантах з двома підживленнями сумішами на основі карбаміду, добрива Nanovit (кукурудза) і антистресанту Квантум АміноМакс. У середньому за роками та гібридами, у цих варіантах вона становила 103,5–105,4 г, що на 9,3–11,2 г вище, ніж на контролі, при цьому власне між цими варіантами істотної різниці не було. В усі мікрофази в які проводили обліки, значно вищі показники маси сухої речовини рослин з 1 га, як і маси однієї рослини кукурудзи, були в середньо-стиглого гібриду ДКС4541 з ФАО – 380. Зокрема, під час 85-ї мікрофази, маса сухої речовини рослин кукурудзи цього гібрида у середньому за роками та листковими підживленнями становила 16,35 т/га, тоді як у гібридів Р7818 (ФАО – 240) і ДКС3730 (ФАО – 280) – 12,96 т/га і 13,88 т/га відповідно. Висновки. Загалом, найвищий урожай сухої речовини в усі досліджувані фази росту та розвитку, було отримано у посівів середньостиглого гібрида кукурудзи DKS4541 у варіанті обробки, що передбачав два обприскування листко-вої поверхні під час 14–16 і 16–18 мікрофаз за шкалою BBCH із застосуванням суміші сечовини (N10), комплексного водорозчинного добрива Nanovit (кукурудза) (1,5 л/га) та антистресового продукту Квантум АміноМакс (1,0 л/га).
Посилання
Список використаних джерел
1. Кривенко А.І., Марткоплішвілі М.М. Особливості формування урожайності кукурудзи залежно від впливу елементів технології вирощування. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. Вип. 28. С. 201–209.
2. Юрченко С.О., Степаненко Б.В., Хачатурян А.Е. Урожайність гібридів кукурудзи на зерно залежно від їх групи стиглості. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (4). С. 66–71. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.11
3. Liimatainen A., Sairanen A., Jaakkola S. and other. Yield, quality and nitrogen use of forage maize under diferent nitrogen application rates in two boreal locations. Agronomy. 2022. № 12(4). Р. 887. https://doi.org/10.3390/agron omy12040887
4. Юрченко С.О., Степаненко Б.В. Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності кукурудзи на зерно (Zea Mays). Аграрні інновації. 2025. № 34. С. 193–199. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.34.28
5. Shakalii S.M., Bahan A.V., Yurchenko S.O., Marenych M.M. Formation of grain yield in corn hybrids of different FAO groups depending on sowing dates and plant density. Agronomy Research. 2024. Vol. 22 (3). P. 1284–1296. https://doi.org/10.15159/AR.24.076
6. Вахній С.П., Засуха А.А. Вплив добрив та регуляторів росту рослин на продуктивність основної і побічної продукції кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2024. № 137. С. 44–55. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.6
7. Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є.В., Антал Т.В. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на удобрення та економічна ефективність вирощування. Таврійський науковий вісник. 2019. № 106. С. 63–69.
8. Zuffo L.T., Luz L.S., Destro V., and other. Assessing genotypic variation for nitrogen use efficiency and associated traits in Brazilian maize hybrids grown under low and high nitrogen inputs. Euphytica. 2021. Vol. 17. Issue 4. 78–90. https://doi.org/10.1007/s10681-021-02806-y
9. Дудка М.І., Якунін О.П., Ковтун О.В., Гладкий О.В. Форму-вання врожайності зерна кукурудзи залежно від макро- і мікродобрив. Зернові культури. 2021. Том. 5. № 1. С. 45–51. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0157
10. Brankov M., Simić M., Dolijanović Ẑ. and other. The response of maize lines to foliar fertilizing. Agriculture. 2020. 10. 365. https://doi.org/10.3390/agriculture10090365
11. Іванюк В., Гнатів П., Оліфір Ю. Вплив азотних добрив на формування врожаю зерна кукурудзи й ефективність використання азоту. Агрохімія і ґрунтознавство. 2022. № 26. С. 170–176. https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.170
12. Циков В.С., Дудка М.І., Шевченко О.М., Носов С.С. Ефективність застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні кукурудзи. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 75–79.
13. Awasthi S., Chauhan R., Srivastava S. The importance of beneficial and essential trace and ultratrace elements in plant nutrition, growth, and stress tolerance. Plant nutrition and food security in the era of climate change. Academic Press. 2022. P. 27–46. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822916-3.00001-9
14. Grabovskyi M., Kucheruk P., Pavlichenko K., Roubik H. Influence of macronutrients and micronutrients on maize hybrids for biogas production. Environmental Science and Pollution Research. 2023. № 30. P. 70022–70038. https://doi.org/10.1007/s11356-023-27235-3
15. Козак Л.А., Грабовський М.Б., Качан Л.М. та ін. Ефективність застосування регуляторів росту при вирощуванні кукурудзи на зерно за контрастних умов навколишнього середовища. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142. (1). С. 124–136. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.16.
16. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
17. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. та ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
18. Засуха А.А., Козак Л.А. Накопичення сухої речовини росли-нами кукурудзи під впливом удобрення та регуляторів росту рослин. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, електроенергетиці, лісовому та садово-парковому господарстві», м. Біла Церква, 26 жовтня 2023 р., Білоцерківський національний аграрний університет, С. 44–46.
19. Вожегова Р.А., Бєлов Я.В. Динаміка накопичення надземної біомаси гібридами кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та удобрення за вирощування в умовах зрошення. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2019, Вип. 109. Частина 1. С. 3–9. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-1.1
20. Асанішвілі Н.М. Формування та функціонування фотосинте-тичного апарату рослин кукурудзи за впливу елементів технології вирощування в Лісостепу. Наукові доповіді НУБіП України. 2020. № 4 (86). С. 127–137. https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.04.012
21. Басюк П.Л., Грабовський М.Б. Вплив мікродобрив та регуляторів росту на зміну біометричних показників рослин кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2025. Вип. 78 (1). С. 7–22. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-1
REFERENCES
1. Kryvenko, A.I., & Martkoplishvili, M.M. (2020). Features of corn yield formation depending on the influence of cultivation technology elements. Scientific Works of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beets, 28, 201–209.
2. Yurchenko, S.O., Stepanenko, B.V., & Khachatryan, A.E. (2024). Yield of maize hybrids for grain depending on their maturity group. Scientific Progress & Innovations, 27 (4), 66–71. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.11
3. Liimatainen, A., Sairanen, A., Jaakkola, S., Kokkonen, T., & Kuoppala, K., Jokiniemi, T. (2022). Yield, quality and nitrogen use of forage maize under diferent nitrogen application rates in two boreal locations. Agronomy, 12(4), 887. https://doi.org/10.3390/agronomy12040887
4. Yurchenko, S.O., & Stepanenko, B.V. (2025). The effect of foliar fertilization on the yield of grain corn (Zea mays). Agricultural Innovations, 34, 193–199. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.34.28
5. Shakalii, S.M., Bahan, A.V., Yurchenko, S.O., & Marenych, M.M. (2024). Formation of grain yield in corn hybrids of different FAO groups depending on sowing dates and plant density. Agronomy Research, 22 (3), 1284–1296. https://doi.org/10.15159/AR.24.076
6. Vakhnij, S.P., & Zasukha, A.A. (2024). The effect of fertilizers and plant growth regulators on the yield of main and by-products of maize. Tavriya Scientific Bulletin, 137, 44–55. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.6
7. Kalenska, S.M., Yermakova, L.M., & Krestyaninov, E.V. (2019). Res-ponse of corn hybrids of different maturity groups to fertilization and econo-mic efficiency of cultivation. Tavriya Scientific Bulletin, 106, 63–69.
8. Zuffo, L.T., Luz, L.S., Destro, V. and other (2021). Assessing genotypic variation for nitrogen use efficiency and associated traits in Brazilian maize hybrids grown under low and high nitrogen inputs. Euphytica, 17 (4), 78–90. https://doi.org/10.1007/s10681-021-02806-y
9. Dudka, M.I., Yakunin, O.P., Kovtun, O.V., & Gladkyi, O.V. (2021). Factors influencing corn grain yield depending on macro- and micronutrients. Grain Crops, 5(1), 45–51. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0157
10. Brankov, M., Simić, M., Dolijanović, Ẑ. and other (2020). The response of maize lines to foliar fertilizing. Agriculture. 10. 365. https://doi.org/10.3390/agriculture10090365
11. Ivanyuk, V., Gnativ, P., & Olifir, Y. (2022). The effect of nitrogen fertilizers on corn grain yield and nitrogen use efficiency. Agrochemistry and Soil Science, 26, 170–176. https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.170
12. Tsikov, V.S., Dudka, M.I., Shevchenko, O.M., & Nosov, S.S. (2017). The effectiveness of using macro- and microfertilizers in corn cultivation. Grain Crops, 1(1), 75–79.
13. Awasthi, S., Chauhan, R., & Srivastava, S. (2022). The importance of beneficial and essential trace and ultratrace elements in plant nutrition, growth, and stress tolerance. Plant nutrition and food security in the era of climate change. Academic Press, 27–46. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822916-3.00001-9
14. Grabovskyi, M., Kucheruk, P., Pavlichenko, K., & Roubik, H. (2023). Influence of macronutrients and micronutrients on maize hybrids for biogas production. Environmental Science and Pollution Research, 30, 70022–70038. https://doi.org/10.1007/s11356-023-27235-3
15. Kozak, L.A., Grabovsky, M.B., Kachan, L.M. and other (2025). The effectiveness of growth regulators in the cultivation of grain corn under contrasting environmental conditions. Tavriya Scientific Bulletin, 142(1), 124–136. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.16.
16. Yeschenko, V.O., Kopytko, P.G., Kostogryz, P.V., & Opryshko, V.P. (2014). Basics of scientific research in agronomy: a textbook. Edition 2nd, corrected and supplemented. Vinnytsia. PE «TD Edelweiss and K», 332.
17. Rozhkov, A.O., Puzik, V.K., Kalenska, S.M. and other (2016). Research case in agronomy: educational manual: in 2 books. – Book 1. Theoretical aspect of the research case. Kharkiv: Maidan, 316.
18. Zasukha, A.A., & Kozak, L.A. (2023). Dry matter accumulation in corn plants under the influence of fertilizers and plant growth regulators. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “Innovative Technologies in Agronomy, Land Management, Electric Power Engineering, Forestry, and Landscape Architecture,” Bila Tserkva, October 26, 2023, Bila Tserkva National Agrarian University, 44–46.
19. Vozhegova, R.A., & Belov, Y.V. (2019). Dynamics of above-ground biomass accumulation in corn hybrids depending on plant density and fertilization under irrigated conditions. Tavriya Scientific Bulletin. Kherson, 109 (1), 3–9. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-1.1
20. Asanishvili, N.M. (2020). Formation and functioning of the photosynthetic apparatus of maize plants under the influence of cultivation techniques in the Forest-Steppe. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 4 (86), 127–137. https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.04.012
21. Basyuk, P.L., & Grabovsky, M.B. (2025). The effect of micronutrients and growth regulators on changes in the biometric parameters of maize plants. Foothill and Mountain Agriculture and Animal Husbandry. 2025, 78(1), 7–22. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-1
