ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНОГО АПАРАТУ РОСЛИН НУТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Анотація

Серед бобових культур, які вирощуються в Україні – нут є перспективною та конкурентоспроможною культурою. Ця культура не лише має високу поживну цінність, але й відіграє значну роль у покращенні агроекологічного стану ґрунтів. Завдяки здатності до симбіотичної азотфіксації з бульбочковими бактеріями нут забезпечує накопичення біологічного азоту, що сприяє зменшенню потреби у внесенні мінеральних азотних добрив. Це у свою чергу дозволяє знизити виробничі затрати та мінімізувати негативний вплив на довкілля. Нут здатний формувати високий сталий врожай відповідної якості за екстремально високих температур повітря та довготривалого дефіциту вологи протягом вегетації. Крім того, включення нуту в сівозміну сприяє покращенню агрофізичних та агрохімічних властивостей ґрунту, підвищенню його родючості, активізації мікробіологічних процесів та створенню сприятливих умов для вирощування наступних культур. У зв’язку з цим нут розглядається не лише як цінна продовольча культура, але й як ефективний біологічний фактор відновлення ґрунтової родючості. Тому постає актуальне питання розширення посівних площ нут та вдосконалення елементів технології його вирощування. Метою досліджень було встановлення комплексного впливу норм висіву насіння та способів сівби на формування симбіотичного апарату рослин нуту сортів Буджак та Одисей протягом вегетації.  Методи досліджень. Експериментальні дослідження проводили на базі ННВЦ «Дослідне поле» Державного біотехнологічного університету в 2024–2025 рр.  Польовий дослід було поставлено відповідно до загальноприйнятої методики з двома сортами нуту Буджак та Одисей. Вивчали п’ять норм висіву насіння – 500, 600, 700, 800, 900 тис. шт./га, при трьох варіантах ширини міжрядь 15, 30 та 45 см. Результати. Дослідженнями установлено, що на кількість та масу бульбочок на рослинах досліджуваних сортів нуту  істотно впливали досліджувані норми висіву насіння та способи сівби. Було встановлено, що у фазу цвітіння формувались максимальні значення досліджуваних показників. Так, у сорту Буджак на кращому варіанті в досліді кількість та маса бульбочок становила 20,2 шт. і 0,95 г, у сорту  Одисей 21,1 шт. та 1,03 г відповідно.  У фазу гілкування, цвітіння та дозрівання найбільші значення кількості та маси бульбочок були відмічені на варіантах рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та мінімальною нормою висіву насіння у досліді – 500 тис. шт./га. Так, у сорту Буджак кількість бульбочок становила 13,3; 20,2 і 10,9 шт., а у сорту Одисей – 13,6; 21,1 і 11,1 шт. Відповідно маса бульбочок у сортів Буджак та Одисей в зазначені фази становила 0,56; 0,95 і 0,48 та 0,59; 1,03 і 0,59 г відповідно. В обох досліджуваних сортів була відмічена тенденція до зменшення досліджуваних показників зі збільшенням норми висіву насіння. На мінливість кількості та маси сформованих бульбочок також впливали способи сівби, проте їх вплив був значно меншим ніж норм висіву. Варто відмітити, що з розширенням міжрядь від 15 до 45 см відмічали максимальне зменшення кількості та маси бульбочок в усі фази проведення вимірювань.  Висновки. Установлено, що кількість бульбочкових бактерії та їх маса на одній рослині нуту в обох досліджуваних сортів закономірно зменшується з підвищенням норми висіву та розширенням міжрядь. Максимальні значення досліджуваних показників формувались у фазу цвітіння на варіантах з мінімальною нормою висіву насіння в досліді 500 тис. шт./га. Так, у сорту Буджак кількість та маса бульбочок становила 20,2 шт. та 0,95 г, у сорту Одисей 21,1 шт. та 1,03 г відповідно. Серед досліджуваних способів сівби чітко простежується перевага рядкового способу з шириною міжряддя 15 см. Розширення міжрядь з 15 см до 45 см спричиняло зменшення кількості та маси бульбочок на 1,9 шт. та 0,14 г у сорту Буджак і на 2,2 шт. та 0,12 г – у сорту Одисей.