УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ТА ВМІСТ БІЛКА В ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВПЛИВУ РЕТАРДАНТІВ НА РІЗНИХ ФОНАХ ЖИВЛЕННЯ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31359/2413.7642.2026.1.413Ключові слова:
пшениця озима, урожайність зерна, ретарданти, система живлення, фази росту, підживлення, якість зерна, збір білкаАнотація
Анотація. У статті представлено результати дворічних досліджень впливу обробки посівів ретардантами за різних фонів внесення карбаміду на врожайність зерна, вміст білка в зерні та вихід білка з гектара пшениці озимої сорту Богдана. Постановка проблеми. Одним з факторів зниження врожайності зерна колосових культур є вилягання рослин, яке спостерігається насамперед у разі внесення високих доз азотних добрив у добре зволожених ґрунтах. У результаті цього можна втратити до 40 % врожаю зерна і більше. Виходячи з цього, актуальним є пошук шляхів направлених на вирішення проблеми вилягання. У цьому відношенні найбільш ефективним є оброблення посівів ретардантами, які поряд з ефективним вирішенням проблеми вилягання, сприяють прискоренню росту та розвитку рослин, посилюють їх адаптивні властивості до стресів, забезпечують повніше розкриття генетичного потенціалу продуктивності посівів. Одже, застосування ретардантів є перспективним і потребує подальшого вивчення як для визначення кращих продуктів, так і для розробки алгоритмів їх застосування. Мета роботи полягала у порівнянні ефективності сучасних ретардантів з різною активною основою на різних фонах мінерального живлення на врожайність зерна та вміст білка в зерні пшениці озимої в умовах Східного Лісостепу України. Методи. Дослід закладали методом розщеплених ділянок. Головними ділянками були чотири варіанти підживлень різними дозами карбаміду під час 22–23-ї мікрофази: 1 – контроль; 2 – 75 кг/га (N35); 3 – 108 кг/га (N50); 4 – 141 кг/га (N65). Ділянками другого порядку були п’ять варіантів обробок посівів ретардантами в момент їх перебування у 31-й мікрофазі: I – контроль (без внесення ретардантів); II – Моддус Стар; III – Ретацел 720; IV – Медакс ТОП; V – суміш Моддус Стар + Ретацел 720. Площа посівної ділянки досліду становила 37,5 м2, облікової – 30 м2. Результати. З точки зору впливу на врожайність зерна, кращим у досліді був варіант обробки посівів ретардантом Медакс ТОП. Урожайність зерна у цьому варіанті в середньому становила 5,19 т/га, що на 7,2 % вище, ніж на контролі. В погодних умовах обох років істотне підвищення врожайності зерна також відмічено у варіанті обробки посівів сумішшю ретардантів Моддус Стар і Ретацел 720. Так, у 2024 і 2025 рр. урожайність зерна у цьому варіанті в середньому становила 4,36 і 5,76 т/га відповідно. Вона була на одному рівні з варіантом внесення ретарданту Медакс ТОП, істотно перевищуючи інші варіанти. У цілому по досліду, найвища врожайність зерна пшениці озимої була у варіанті внесення 141 кг/га карбаміду (N65) під час 22–23-ї мікрофази у сполученні з обприскуванням посівів ретардантом Медакс ТОП під час 31-ї мікрофази. У 2024 і 2025 рр. вона становила 4,27 і 6,27 т/га відповідно, що на 1,16 і 1,58 т/га вище, ніж на контролі досліду. Разом з тим, вона істотно не відрізнялася від урожайності зерна у варіанті внесення 108 кг/га карбаміду (N50). Виходячи з цього, кращим в досліді був варіант підживлення посівів карбамідом з розрахунку 108 кг/га (N50) у сполученні з обприскуванням посівів ретардантом Медакс ТОП. Впливу обробки посівів ретардантами на вміст білка в зерні фактично не було. Мала місце лише слабка тенденція до його підвищення у разі обприскування посівів ретардантами Медакс ТОП і Моддус Стар. Зокрема, у середньому за роками та варіантами підживлень карбамідом, вміст білка на варіантах внесення цих продуктів становив 14,0 %, тоді як на всіх інших варіантах – 13,9 %. Найвищий збір білка був у варіанті внесення карбаміду в дозі 141 кг/га у сполученні з обробкою посівів ретардантом Медакс ТОП. У 2024 і 2025 рр. він склав 0,684 і 0,865 т/га відповідно, що на 38,5 і 40,9 % вище, ніж на контролі. Водночас, фактично такий самий збір білка був у варіанті внесення 108 кг/га карбаміду. Висновки. Результати дворічних досліджень довели високу ефектність проведення обприскувань посівів під час 31-ї мікрофази ретардантами на всіх фонах підживлення посівів карбамідом. З точки зору врожайності зерна, вмісту білка в зерні та збору білка з 1 га посівів пшениці озимої сорту Богдана, кращим у досліді був варіант обробки посівів ретардантом Медакс ТОП на фоні підживлення посівів карбамідом під час 22–23-ї мікрофази в дозі 108 кг/га (N50).
Посилання
Список використаних джерел
1. Каленська С.М., Токар Б.Ю., Ташева Ю.В. Управління стійкістю рослин зернових культур до вилягання. Науковий вісник НУБІП. Серія Агрономія. 2015. № 210. Ч. 1. С. 22–30.
2. Когут І.М., Щетінікова Л.А, Валентюк Н.О. Регулятори росту як фактор впливу на продуктивність ячменю озимого в умовах Південного Степу. Таврійський науковий вісник. 2021. № 119. С. 40–48. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.6
3. Каращук Г.В., Поліщук О.В. Урожай і якість зерна сортів пшениці озимої залежно від регуляторів росту рослин під час зрошення на Півдні України. Таврійський науковий вісник. 2019. № 105. С. 90–94.
4. Elkoussy A.H.A.E.-R.H., Ibrahim M.E., Ali A.A., Hussein A.M.S., Samak A.A. Effect of surface irrigation systems and growth stimulants on water use efficiency and wheat yield and quality. Menoufia Journal of Plant Production. 2023. № 8(10). P. 209–210. https://doi.org/10.21608/mjppf.2023.327060
5. Tajdari H.R., Soleymani A., Montajabi N., Naderi Darbaghshahi M.R., Javanmard H.R. The effect of foliar application of plant growth regulators on functional and qualitative characteristics of wheat (Triticum aestivum L.) under salinity and drought stress conditions. Applied Water Science. 2024. № 14(126). https://doi.org/10.1007/s13201-024-02203-5
6. Roostaei M., Jalal Kamali, M.R., Roohi, E., Mohammadi R. Evaluation of Sardari bread wheat ecotypes under the rainfed cold conditions of Iran. The Journal of Agricultural Science. 2018. № 156(4). Р. 504–514.
7. Khalil R., Tajti J., Hamow K.Á., Gondor K.O., Darko E., Elsayed N., Nagy Z., Szalai G., Janda T. How does moderate drought affect quantum yield and the regulation of sugar metabolism at low temperature in durum wheat (Triticum durum L.)? Photosynthetica. 2021. № 59(2), Р. 313–326. https://doi.org/10.32615/ps.2021.030
8. Wang Z., Li D., Liu A., Qiao J. Regulation of source–sink relations and grain filling in wheat by paclobutrazol. Agronomy Journal. 2022. № 114(2). Р. 1231–1244.
9. Barάnyiovά I., Klem K. Effect of application of growth regulators on the physiological and yield parameters of winter wheat under water deficit. Plant Soil Environment. 2016. Vol. 62, № 3. P. 114–120. https://doi.org/10.17221/778/2015-PSE
10. Bingham I.J., McCabe V.B. (2006): Commercially available plant growth regulators and promoters modify bulk tissue abscisic acid concentrations in spring barley, but not root growth and yield response to drought. Annals of Applied Biology, 2006. № 149. P. 291–304.
11. Berdugo C.A., Steiner U., Dehne H.W., Oerke E.C. Effect of bixafen on senescence and yield formation of wheat. Pesticide Biochemistry and Physiology. 2012. Vol. 104, Issue 3. Р. 171–177. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2012.07.010
12. Anderson N.P., Monks D.P., Chastain T.G. Trinexapac-ethyl effects on red clover seed crops in diverse production environments. Agronomy Journal. 2020. Vol. 107. Issue 3. Р. 951–956. https://doi.org/10.2134/agronj14.0399
13. Кожухар Т.В., Кохан С.С., Кириченко О.В. Вплив біологічних препаратів на посівні властивості насіння озимої пшениці за різних режимів зберігання. Науковий вісник НАУ. 2007. № 105. С. 99–105.
14. Любич В.В. Формування продуктивності пшениці м’якої озимої залежно від застосування регуляторів росту. Новітні агротехнології. 2022. Т. 10. № 1. https://doi.org/10.47414/na.10.1.2022.264385
15. Spolidorio F., Lollato R. Plant growth regulators to decrease wheat height in high fertility scenarios. Kansas Agricultural Experiment Station Research Reports. 2019. Vol. 5, Issue 6. Р. 152–163. https://doi.org/10.4148/2378-5977.7789
16. Obaid A.R., Alrubaiee S.H.A., Al-Abody M.A.K. Response of wheat crop to foliar application of growth regulator paclobutrazol. SABRAO Journal Breeding Genetics. 2025. № 57(1). Р. 270–276. http://doi.org/10.54910/sabrao2025.57.1.26.
17. Nazarenko M., Khoroshun I. Estimation of effectivity of new growth regulators on winter wheat productivity and quality. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 2025, 16 (4), e25190. http://doi.org/10.15421/0225190
18. Моргун В.В., Санін Є.В., Швартау В.В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та оптимальні системи живлення й захисту озимої пшениці. Київ: Логос, 2015. 148 с.
19. Маковейчук Т.І., Михальська Л.М., Швартау В.В. Вплив ретардантів – похідних циклагексадіонів на продуктивність пшениці озимої. Фізіологія рослин і генетика. 2018. Т. 50. № 6. С. 499–507. https://doi.org/10.15407/frg2018.06.499 УДК 633.1:631.811.982
20. Zagonel J., Fernandes E.C. Rates and application times of growth reducer affecting wheat cultivars at two nitrogen rates. Planta Daninha. 2007. Vol. 25. № 2. P. 331–339.
21. Ярчук І.І., Позняк В.В., Кобос І.О. Ефективність застосування ретарданту хлормекват-хлорид в посівах пшениці озимої залежно від густоти стояння рослин. Зернові культури. 2017. Том. 1. №2. С. 306–312.
22. Ходаніцький В., Ходаніцька О. Застосування ретардантів у посівах зернових культур. Пропозиція. http://propozitsiya.com/ua/zastosuvannyaretardantiv-u-posivah-zernovih-kultur, (дата звернення – 5.04.2026)
23. Позняк В.В. Ефективність застосування регулятора росту «Хлормекват-хлорид» у посівах пшениці озимої залежно від рівня удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 177–182. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.02.30
24. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К». 2014. 332 с.
25. Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. й ін. Дослідна справа в агрономії: у 2 книгах. Кн. перша: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан. 2016. 316 с.
REFERENCES
1. Kalenska, S.M., Tokar, B.Yu., & Tasheva, Yu.V. (2015). Managing the lodging resistance of cereal crops. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Agronomy Series. 210 (1), 22–30.
2. Kogut, I.M., Shchetinikova, L.A., & Valentyuk, N.O. (2021). Growth regulators as a factor influencing the productivity of winter barley in the Southern Steppe. Tavriya Scientific Bulletin, 119, 40–48. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.6
3. Karashchuk, G.V., & Polishchuk, O.V. (2019). Yield and grain quality of winter wheat varieties depending on plant growth regulators during irrigation in southern Ukraine. Tavriya Scientific Bulletin. 2019, 105. 90–94.
4. Elkoussy, A.H.A.E.-R.H., Ibrahim, M.E., Ali A.A., Hussein, A.M.S., & Samak, A.A. (2023). Effect of surface irrigation systems and growth stimulants on water use efficiency and wheat yield and quality. Menoufia Journal of Plant Production, 8(10), 209–210. https://doi.org/10.21608/mjppf.2023.327060
5. Tajdari, H.R., Soleymani, A., Montajabi, N., Naderi Darbaghshahi, M.R., & Javanmard, H.R. (2024). The effect of foliar application of plant growth regulators on functional and qualitative characteristics of wheat (Triticum aestivum L.) under salinity and drought stress conditions. Applied Water Science, 14(126). https://doi.org/10.1007/s13201-024-02203-5
6. Roostaei, M., Jalal Kamali, M.R., Roohi, E., & Mohammadi, R. (2018). Evaluation of Sardari bread wheat ecotypes under the rainfed cold conditions of Iran. The Journal of Agricultural Science, 156(4), 504–514.
7. Khalil, R., Tajti, J., Hamow, K.Á., Gondor, K.O., Darko, E., Elsayed, N., Nagy, Z., Szalai, G., & Janda, T. (2021). How does moderate drought affect quantum yield and the regulation of sugar metabolism at low temperature in durum wheat (Triticum durum L.)? Photosynthetica, 59(2), 313–326. https://doi.org/10.32615/ps.2021.030
8. Wang, Z., Li, D., Liu, A., & Qiao, J. (2022). Regulation of source–sink relations and grain filling in wheat by paclobutrazol. Agronomy Journal, 114(2), 1231–1244.
9. Barάnyiovά, I., & Klem, K. (2016). Effect of application of growth regulators on the physiological and yield parameters of winter wheat under water deficit. Plant Soil Environment, 62(3), 114–120. https://doi.org/10.17221/778/2015-PSE
10. Bingham, I.J., & McCabe, V.B. (2006). Commercially available plant growth regulators and promoters modify bulk tissue abscisic acid concentrations in spring barley, but not root growth and yield response to drought. Annals of Applied Biology, 149, 291–304.
11. Berdugo, C.A., Steiner, U., Dehne, H.W., & Oerke, E.C. (2012). Effect of bixafen on senescence and yield formation of wheat. Pesticide Biochemistry and Physiology, 104, 171–177. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2012.07.010
12. Anderson, N.P., Monks, D.P., & Chastain, T.G. (2020). Trinexapac-ethyl effects on red clover seed crops in diverse production environments. Agronomy Journal, 107, 3, 951–956. https://doi.org/10.2134/agronj14.0399
13. Kozhukhar, T.V., Kokhan, S.S., & Kirichenko, O.V. (2007). The effect of biological preparations on the germination properties of winter wheat seeds under various storage conditions. Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 105, 99–105.
14. Lyubich, V.V. (2022). The influence of growth regulators on the yield of soft winter wheat. Modern Agricultural Technologies, 10 (1), https://doi.ORG/10.47414/na.10.1.2022.264385
15. Spolidorio, F., & Lollato, R. (2019). Plant growth regulators to decrease wheat height in high fertility scenarios. Kansas Agricultural Experiment Station Research Reports, 5 (6), 152–163. https://doi.org/10.4148/2378-5977.7789
16. Obaid, A.R., Alrubaiee, S.H.A., & Al-Abody, M.A.K. (2025). Response of wheat crop to foliar application of growth regulator paclobutrazol. SABRAO Journal Breeding Genetics, 57(1), 270–276. http://doi.org/10.54910/sabrao2025.57.1.26
17. Nazarenko, M., & Khoroshun, I. (2025). Estimation of effectivity of new growth regulators on winter wheat productivity and quality. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 2025, 16 (4), e25190. http://doi.org/10.15421/0225190
18. Morgun, V.V., Sanin, E.V., & Shvartau, V.V. (2015). The 100-Centner Club: Modern varieties and optimal fertilization and protection systems for winter wheat. Kyiv: Logos, 148 p.
19. Makoveychuk, T.I., Mykhalska, L.M., & Shvartau, V.V. (2018). The effect of retardants – cyclohexadione derivatives – on the productivity of winter wheat. Plant Physiology and Genetics, 50 (6), 499–507. https://doi.org/10.15407/frg2018.06.499 УДК 633.1:631.811.982
20. Zagonel, J., & Fernandes, E.C. (2007). Rates and application times of growth reducer affecting wheat cultivars at two nitrogen rates. Planta Daninha, 25, 331–339.
21. Yarchuk, I.I., Poznyak, & V.V., Kobos, I.O. (2017). Effectiveness of the growth regulator chlormequat chloride in winter wheat crops depending on plant density. Grain Crops. 2017, 1(2), 306–312.
22. Khodanitsky, V., & Khodanitskaya, O. The Use of Growth Regulators in Cereal Crops. Proposal. http://propozitsiya.com/ua/zastosuvannyaretardantiv-u-posivah-zernovih-kultur, (accessed April 5, 2026)
23. Poznyak, V.V. (2018). Effectiveness of the growth regulator “Chlormequat Chloride” in winter wheat crops depending on the level of fertilization. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 2, 177–182. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.02.30
24. Yeschenko, V.O., Kopytko, P.G., Kostogryz, P.V., & Opryshko, V.P. (2014). Basics of scientific research in agronomy: a textbook. Edition 2nd, corrected and supplemented. Vinnytsia. PE «TD Edelweiss and K», 332.
25. Rozhkov, A.O., Puzik, V.K., Kalenska, S.M. and other (2016). Research case in agronomy: educational manual: in 2 books. – Book 1. Theoretical aspect of the research case. Kharkiv: Maidan, 316.
